Хорош Ігор Ярославович

Ігор Ярославович Хорош (нар. 19 березня 1967, Чернихів, Тернопільська область) — український підприємець, флорист, селекціонер, квітникар. Голова суддівської колегії Української спілки ірису. Член українського, американського, італійського, середньоєвропейського, почесний член французького товариств ірисів. Лавреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів ірисів^[1][2].

Ігор Хорош
Ігор Ярославович Хорош
Народився	19 березня 1967(1967-03-19) (58 років) Чернихів, Зборівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	підприємець, флорист, селекціонер
Alma mater	Чортківське медичне училище, Тернопільський медичний інститут
Медіафайли у Вікісховищі

Український селекціонер Ігор Хорош з тернопільською художницею Наталією Басараб та учасниками гурту «Пшеничне перевесло».

Життєпис

Ігор Хорош народився 19 березня 1967 року в селі Чернихові, нині Тернопільської громади Тернопільського району Тернопільської області України^[1].

Закінчив Чортківське медичне училище, Тернопільський медичний інститут. Працював фельдшером та лікарем Тернопільського центру екстреної швидкої медичної допомоги та медицини катастроф^[1].

Селекціонерство

Від 1989 року працює над новими сортами півників (понад 120)^[3], гладіолусів (понад 15), бузку (один із них названий на честь Любові Ізотової)^[4], деревоподібної півонії. Засновник і власник приватного підприємства «Ігор» (1992)^[1].

Більшість сортів півників названі на честь відомих українських митців: Назарія Яремчука, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Оксани Білозір, Івана Марчука, Остапа Вишню, Василя Сліпака^[5], Ніни Мірошніченко, Наталії Басараб. Серед іноземних зірок — Анна Герман та Барбара Брильська. Присвятив сорти для матері — «Мирослава», «Мирослава Хорош», а також батька — «Ярослав Хорош». Усі зареєстровані в Американському ірисовому товаристві^[1][2][6].

Від 1999 — учасник персональної вистави «Ірида» (м. Тернопіль)^[2]. Його квіти можна зустріти в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України, Ботанічному саду Львівського університету, ландшафтному парку «Замок Радомисль»^[7], в ірисовій долині Тернополя та приватних колекціях Ліни Костенко, Софії Ротару, Барбари Брильської^[8].

Нагороди

• топ-10 кращих сортів світу на міжнародному конкурсі ірисів у Флоренції — за сорт «Дельфін і русалка»^[2];
• медаль Ніни Мірошніченко (2016) — за сорт «Дельфін і русалка»^[2].