Хорхе Соларі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соларі.

Хорхе Рауль Соларі (ісп. Jorge Raúl Solari; нар. 11 листопада 1941, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. У 1978 році був одним із засновників клубу «Ренато Чезаріні» з його братом Едуардо Соларі.

Хорхе Соларі
Особисті дані
Народження	11 листопада 1941(1941-11-11)[1] (83 роки) або 11 листопада 1943(1943-11-11) (81 рік)
	Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст	173 см
Вага	70 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1960–1961 «Ньюеллс Олд Бойз» 1962–1963 «Велес Сарсфілд» 1964–1969 «Рівер Плейт» 1970 «Естудьянтес» 1971–1972 «Торреон»
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1966–1968 Аргентина 10 (0)
Тренерська діяльність**
1973 «Сан-Лоренсо» ? «УАГ Текос» ? «Атлетіко Хуніор» 1977-1978 «Мільйонаріос» 1978-1979 «Ренато Чезаріні» 1980 «Велес Сарсфілд» 1981-1983 «Ренато Чезаріні» 1983-1987 «Ньюеллс Олд Бойз» 1987-1989 «Індепендьєнте» 1990-1992 «Тенеріфе» ? «Ренато Чезаріні» ? «Ньюеллс Олд Бойз» 1994 Саудівська Аравія 1994 «Йокогама Ф. Марінос» 1995 «Росаріо Сентраль» 1997 «Америка» ? «Альдосіві» ? «Ренато Чезаріні» 2000 «Уачіпато» 2001 «Архентінос Хуніорс» 2003 «Барселона» (Гуаякіль) 2003-2004 «Альмагро» 2004 «Тіро Федераль» 2004-2005 «Барселона» (Гуаякіль) 2005 «Альмагро» 2005-2006 «Тіро Федераль» 2006-2008 «Атлетіко Тукуман»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Соларі, прозваний «El Indio» («Індіанець»), виступав за низку аргентинських клубів, почавши свою кар'єру у клубі «Ньюеллс Олд Бойз» в 1960 році. У 1962 році він перейшов в «Велес Сарсфілд», а в 1964-му — в «Рівер Плейт». Соларі покинув «Рівер Плейт» в 1969 році, провівши недовгий період в «Естудьянтесі» перш ніж завершити кар'єру гравця у 1972 році у мексиканському «Торреоні»^[2].

Виступи за збірну

Хорхе Соларі потрапив до складу збірної Аргентини на чемпіонат світу 1966 року. З 4-х матчів Аргентини на турнірі Соларі провів на полі всі чотири: 3 гри групового етапу проти збірних Іспанії, ФРН і Швейцарії, а також зустріч 1/4 фіналу з Англією, в якій Соларі отримав жовту картку^[3]. У формі головної команди країни зіграв 10 матчів.

Тренерська кар'єра

Соларі очолював під три десятки футбольних команд по всьому світу. Серед них виділяються «Атлетіко Хуніор», з яким виграв колумбійську Апертуру 1977 року, «Індепендьєнте», яке Соларі привів до чемпіонства в сезоні 1988/89, «Ренато Чезаріні», у заснування якого Соларі зробив істотний внесок^[4], та «Ньюеллс Олд Бойз», який двічі ставав при Соларі другим у чемпіонаті Аргентини. Крім Америки працював в Азії зі збірною Саудівської Аравії та японським клубом «Йокогама Ф. Марінос».

У 1994 році на чемпіонаті світу в США Соларі очолював збірну Саудівської Аравії, яка під його керівництвом вперше і єдиний раз на даний момент подолала груповий етап і вийшла до 1/8 фіналу світової футбольної першості.

Статистика

Збірна Аргентини
Роки	Ігри	голи
1966	5	0
1967	1	0
1968	4	0
Усього	10	0

Досягнення

• Чемпіон Колумбії: 1977
• Чемпіон Аргентини: 1989

Особисте життя

Має молодшого брата Едуардо Соларі^[es], який також був футболістом і тренером. Крім цього Хорхе є дядьком інших відомих футболістів Сантьяго Соларі, Естебана Соларі, та Давіда Соларі^[es] і акторки та моделі Ліз Соларі^[es]. Онук Хорхе, Аугусто Соларі^[es], теж став футболістом.