Хосе Клементе Ороско

Хосе Клементе Оро́ско (ісп. José Clemente Orozco; нар. 23 листопада 1883, Саполтан — пом. 7 вересня 1949, Мехіко) — мексиканський живописець і графік, один із засновників національної школи монументального живопису та Синдикату революційних живописців, скульпторів і граверів і його член у 1922—1925 роках.

Хосе Клементе Ороско
ісп. José Paula Vadinho
При народженні	ісп. José Clemente Orozco Flores
Народження	23 листопада 1883(1883-11-23)[1][2][…]  Ciudad Guzmánd, Халіско, Мексика
Смерть	7 вересня 1949(1949-09-07)[3][1][…] (65 років)
	Мехіко, Мексика[3]
Поховання	Ротонда видатних діячів
Країна	Мексика[4]
Релігія	атеїзм[5]
Жанр	жанрове малярство і стінопис
Навчання	Академія Сан-Карлос (1914)
Діяльність	художник, рисувальник, художник-монументаліст
Відомі учні	Lalod
Член	Національна колегія Мексикиd, Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd і школа
Твори	The Demagogued
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[6], Hood Museum of Artd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національний музей мистецтва (Мехіко), Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Benton Museum of Artd, Vanderbilt Museum of Artd, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Смітсонівський музей американського мистецтва[7], Picker Art Galleryd, Print Collectiond[8], Bryn Mawr College Special Collectionsd[9] і Музей американського мистецтва Вітні
Нагороди	Національна премія в галузі мистецтв і наукиd (1940, 1946)
Автограф
Хосе Клементе Ороско у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ороско.

Біографія

Народився 23 листопада 1883 року в місті Саполтані (тепер С'юдад-Гусман, штат Халіско, Мексика). Навчався в Мехіко:

• у 1897—1899 роках у Національній сільськогосподарській школі;
• у 1904—1908 роках у Національній підготовчій школі на відділенні математики і архітектури;
• у 1908—1914 роках в Академії мистецтв.

У 1910—1917 роках брав участь у Мексиканській революції; у 1911—1915 роках співпрацював з революційною пресою. Через політичні переслідування в 1917—1919 і 1927—1934 роках жив в США. 1932 року подорожував по Європі.

Помер в Мехіко 7 вересня 1949 року. Похований в Мехіко в Ротонді видатних діячів.

Творчість

У 1913—1917 роках виконав серію акварелей «Мексика в революції». Виконав розписи:

• у 1922—1927 роках в Національній підготовчій школі в Мехіко:
• «Материнство»;
  • «Руйнування старого світу»;
  • «Окоп»;
  • «Мир»;
  • «Революціонери» та інші;
• у 1925 році в «Каса де Асулехос» в Мехіко;
• у 1926 році в промисловій школі в Орісабі (штат Веракрус).

фреска «Прометей»

розпис на куполі «Вогняна людина»

фреска «Мігель Ідальго»

В еміграці у США створив розписи в:

• Помона-колледжі в Клермонті (1930, фреска «Прометей» та інші);
• Новій школі соціальних досліджень в Нью-Йорці (1930—1931);
• бібліотеці Бейкера Дартмут-коледжа в Гановері (1932—1934, фрески «Латинська Америка», «Аборигени» та інші).

Після повернення до Мексики розписав:

• Палац образотворчих мистецтв в Мехіко (1934);
• аудиторію Гвадалахарського університету (1936);
• Палац уряду (1937, фреска «Мігель Ідальго», 1948—1949) і Оспісіо Кабаньяс (1938—1939, розпис на куполі «Вогняна людина») в Гвадалахарі;
• бібліотеку «Габіно Ортіс» в Хікільпані, штат Мічоакан (1940);
• будівлю Верховного суду в Мехіко (1940—1941);
• церкви госпіталю Хесус Насарено в Мехіко (1942—1944);
• Національну школу вчителів в Мехіко (1947—1948, «Національна алегорія»);
• Національний музей історії в Чапультепеці (1948—1949, фреска «Беніто Хуарес»).

Автор численних станкових картин, літографій, малюнків, зокрема:

• поліптих «Пікуючий бомбардувальник» (1940, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк);
• картини «Битва» (1920), «Прометей» (1949) — обидві в збірці А. Каррільо Хіля в Мехіко.

Також відомий як ілюстратор.

Вшанування пам'яті

У 1949 році в Гвадалахарі відкрито Музей-майстерню Ороско.