Церква Святої Великомучениці Параскеви (Опришівці)

Церква Святої Великомучениці Параскеви — парафія і храм греко-католицької громади Української греко-католицької церкви в мікрорайоні Опришівці м. Івано-Франківська.

Церква Святої Великомучениці Параскеви
48°59′42″ пн. ш. 25°54′59″ сх. д.
Статус	діюча
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	м. Івано-Франківськ
Конфесія	УГКЦ
Тип будівлі	церква
Будівництво	1908
Церква Святої Великомучениці Параскеви (Опришівці) (Україна)
Церква Святої Великомучениці Параскеви у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 459).

Історія церкви

У листі 1701 року єпископа Львівського, Галицького і Кам'янець-Подільського Йосифа Шумлянського до Папи Римського Климента ХІ згадується парафія Святої Параскеви у Опришівцях^[1].

Попередні дерев'яні храми були побудовані в 1739 та 1854 роках^[1]. Парафіяльний будинок з дерева зведена у 1860 році. Також була каплиця Святого Онуфрія, збудована у 1885 році^[2].

Мурована церква перебудована і освячена у 1908 році на місці старішого дерев'яного храму, який був збудований у 1854 році і освячений у 1855 році, але згорів у 1905 році^[2].

У 1946—1990 роках парафія і храм перебували в підпорядкуванні РПЦ. У 1962 році приміщення святині почали використовувати як склад, а згодом тут розмістилася художня майстерня. У 1970–1980 роках на території парафії діяла греко-католицька підпільна семінарія, якою опікувався о. Василь Семенюк. У 1988 року згоріла дзвіниця^[1].

Від 1990 року знову в лоні УГКЦ. 11 листопада 1990 року відреставрований храм освятив владика-ординарій Софрон Дмитерко, ЧСВВ^[1].

У 2006 році церква відремонтована. 8 листопада 2008 року на фасаді храму освячено пам'ятну дошку з нагоди 100-річчя церкви^[1].

Діє братство Матері Божої Неустанної помочі (1999), рух «Матері в молитві» (2006, очолює Галина Твердохліб), молодіжна спільнота «Українська Молодь Христова» (2005, очолює Зоряна Кісілічак), хор «Відродження» та парафіяльна бібліотека (2006). Виходить газета «Парафіяльний Вісник» (2005). У храмі зберігається частинка мощей блаженної Йосафати (від 2008)^[1].

Є церковне проборство, зведено 14 капличок в межах парафії^[1].

Парохи

• о. Василь Порбачевський^[3]
• о. Йоан Порумбальський (1815—?)^[3]
• о. Кирило Церкевич (1853, сотрудник)^[3]
• о. Микола Порумбальський (1856, сотрудник)^[3]
• о. Теодор Косьєвич (1885—1903+)^[2][3]
• о. Теодор Матейко (1905—1931)^[2][3]
• о. Антін Аксентій (1903—1904, адміністратор)^[2][3]
• о. Карло Гробельський (1931—1933, адміністратор)^[2]
• о. Володимир Косевич (1904—1905, адміністратор)^[2]
• о. Ярослав Крвавич (1933—[1938], адміністратор)^[2][3]
• о. Іван Блавацький (1938—1944)^[3]
• о. Олександр Крижанівський (1944, адміністратор)^[3]
• о. Йоан Клиновський (1959—196?)^[3]
• о. Дмитро Валіхновський^[1]
• о. Роман Кияк^[1]
• о. митрат Іван Репела (від 1990)^[4][1]
• о. Любомир Гаєвський (1990—?, сотрудник)^[1]
• о. Тарас Огар (від 2005, сотрудник)^[5][1]
• о. Руслан Бабій (?, сотрудник)^[1]
• о. Олег Жилавий (від 2022, сотрудник)^[6]