|
Час |
Атлет |
Місто змагань |
Дата змагань |
Примітки |
Відео |
1 |
12,6 |
Михайло Роматовський Харків |
Харків |
12.08.1921 |
|
|
Всеукраїнська олімпіада, спортивний майданчик «Гельферіх-Саде», ф1: 1. Михайло Роматовський 12,6. |
2 |
11,4 |
Василь Калина Київ |
Харків |
12.08.1922 |
|
|
|
3 |
11,3 |
Михайло Хейфіц Київ |
Харків |
16.09.1923 |
|
|
|
4 |
11,0 |
Василь Калина Полтава |
Харків |
11.07.1924 |
|
|
Матчева зустріч УРСР-Фінляндія, спортивний майданчик заводу «Серп і молот», ф1: 1. Василь Калина 11,0. 2. Вірта 11,4. |
|
10,8 |
Марко Підгаєцький Москва |
Берлін |
22.08.1926 |
|
|
Міжнародні змагання, Дойче Штадіон, заб1. Показаний результат не був затверджений як рекорд УРСР, оскільки на цих змаганнях Марко Підгаєцький представляв Москву, а не Харків, та до 1945 в УРСР діяло правило, яке унеможливлювало визнавати рекордами УРСР результати, показані українськими спортсменами поза межами УРСР.
Зі спогадів Володимира Дьячкова: "Стояло спекотне сухе московське літо 1926 року. Я тільки-но закінчив перший курс і присвячував вільний час тренуванням. У цьому був свій особливий сенс: рішенням ЗРФК [Загальносоюзна рада фізичної культури, тогочасний керівний орган у галузі спорту. - Прим.] створювалася збірна команда легкоатлетів і велосипедистів, яка мала виступити в столицях Франції і Німеччини. ... Закінчивши виступи на французькій землі, ми приїхали до Берліна, де 22 серпня взяли участь у великих міжнародних змаганнях. На величезному берлінському стадіоні в Грюнвальді з його п'ятисотметровою біговою доріжкою того дня виступало понад тисячу легкоатлетів з Німеччини, Фінляндії, Австрії, Чехословаччини. Багато з них мали результати високого міжнародного класу, європейську популярність. Боротьба була дуже впертою, і такої великої переваги, як в Парижі, ми не мали. Але в цілому іспит був складений успішно. Чудову перемогу над першокласними спринтерами фінами Манком і Валем в бігу на 400 метрів здобув Марко Підгаєцький. Стартувавши по крайній доріжці, він дуже добре побудував біг тактично: на останній прямій дістав Манка і на фініші обійшов його з просвітом більш ніж в 5 метрів. У Підгаєцького був і кращий результат дня в бігу на 100 метрів (10,8), який він показав у попередньому забігу. Фінал «сотки» проводився відразу після фіналу на 400 метрів, і Марк, природно, відмовився від участі в ньому."
Дьячков В.М. Высоте нет предела. — Москва : «Физкультура и спорт», 1980. — С. [?].
|
|
11,0 |
Марко Підгаєцький Харків |
Москва |
12.08.1928 |
|
|
Рекорд СРСР. Загальносоюзна спартакіада, стадіон профспілки харчовиків, чф1: 1. Марко Підгаєцький 11,0. Показаний результат не був затверджений як рекорд УРСР, оскільки до 1945 року в УРСР діяло правило, яке унеможливлювало визнавати рекордами УРСР результати, показані українськими спортсменами поза межами УРСР. |
|
10,8 |
Марко Підгаєцький Харків |
Москва |
14.08.1928 |
|
|
Загальносоюзна спартакіада, стадіон профспілки харчовиків, пф1. Результат не був затверджений як рекорд УРСР, оскільки був показаний за межами УРСР. |
5 |
10,9 |
Петро Ананьєв Одеса |
Одеса |
07.06.1936 |
|
|
|
|
10,6 |
Марко Воликов Харків |
|
1936 |
|
|
Результат не був затверджений рекордом УРСР, оскільки був показаний за межами УРСР. |
6 |
10,7 |
Марко Воликов Харків |
Харків |
27.07.1937 |
|
|
Чемпіонат УРСР, ф1: 1. Марко Воликов 10,7. |
|
10,6 |
Роман Сеницький Львів |
Москва |
25-30.08.1940 |
|
|
Чемпіонат СРСР, стадіон «Динамо», ф1: 1. Роман Сеницький 10,6. 2. Петро Головкін (Москва) 10,6. 3. Іван Анисимов (Харків) 10,7. У фіналі, невдало взявши старт, П.Головкін на самому початку бігу програв Р.Сеницькому до 2 метрів. Протягом всієї дистанції просвіт між бігунами скорочувався. На фініші П.Головкін відстав лише на груди. Результат переможця не був затверджений рекордом УРСР, оскільки був показаний за межами УРСР. |
7 |
10,6 |
Геннадій Дагман Донецьк |
Одеса |
11.06.1949 |
|
|
|
8 |
10,5 |
Юрій Карпюк Київ |
Київ |
06.08.1954 |
|
|
|
9 |
10,5 |
Леонід Бартенєв Київ |
Нальчик |
24.04.1955 |
|
|
|
10 |
10,4 |
Леонід Бартенєв Київ |
Варшава |
08.08.1955 |
|
|
ІІ Міжнародні спортивні ігри молоді, стадіон Війська польського, ф1: 1. Леонід Бартенєв 10,4. 2. Борис Токарев 10,4. 3. Бела Голдованьї 10,5. 4. Юрій Коновалов 10,5. 5. Вацлав Янечек 10,7. 6. Іон Візенмайєр 10,8. |
11 |
10,3 |
Леонід Бартенєв Київ |
Київ |
26.05.1956 |
|
|
|
12 |
10,3 |
Леонід Бартенєв Київ |
Будапешт |
20.06.1959 |
|
|
Матчева зустріч УРСР-Угорщина, «Непштадіон», ф1: 1. Леонід Бартенєв 10,3. 2. Л. Кішш 10,5. 3. І. Чісар 10,6. 4. Віктор Усатий 11,4. |
13 |
10,2 |
Леонід Бартенєв Київ |
Київ |
25.06.1960 |
|
|
|
14 |
10,0 |
Валерій Борзов Київ |
Київ |
18.08.1969 |
|
|
Чемпіонат СРСР, Центральний стадіон, ф1: 1. Валерій Борзов 10,0 (повторення рекордів Європи та СРСР). 2. Леонід Мікішев (Москва) 10,2. 3. Микола Іванов (Московська обл.) 10,2.
Зі спогадів В. Борзова: "... коли перед чемпіонатом СРСР 1969 року Петровський [ Валентин Васильович Петровський, тренер В.Борзова. - Прим.] сказав мені, що я готовий за всіма показниками на результат 10,0 і маю пробігти стометрівку за 10,0-10,1, що, на його думку, забезпечить перемогу, в мене не було жодної тіні сумніву в реальності такого плану. ... надто незвичною була обстановка під час фіналу: вибухнула сильна гроза, і постріли стартового пістолета перемежовувались з гуркотом грому. ... Перші краплі дощу впали на землю як раз в той момент, коли нас вивели до місця старту. Звичні дії під час встановлення стартових колодок цілковито заспокоїли мене і дозволили повністю зосередитись на виконанні технічно правильного старту. Коли суддя ... подав команду "На старт!", погода зовсім оскаженіла і дощ пішов суцільною стіною. Через це я інстинктивно розпочав біг у нахилі, не підіймаючи голови, а коли випрямився - це було десь на тридцятому метрі дистанції, - то не побачив поряд нікого з суперників. Всі вони бігли приблизно півметра позаду, і я тільки відчував їх дихання та шурхотіння доріжки під ногами. Я рвався крізь стіну дощу та відчував, як конкуренти відстають дедалі більше. На фініші мене взяли в облогу фотокореспонденти. Хтось поздоровляв мене, хтось намагався прикрити своєю парасолькою, з мене зривали стартовий номер і навіть майку, а я напружено вслуховувався в оголошення диктора: "Чемпіоном країни став Валерій Борзов, який повторив рекорд СРСР - 10 секунд рівно!""
Борзов В.Ф. 10 секунд - целая жизнь: Документальная повесть / Литературная запись Е.Чена. — Киев : «Молодь», 1987. — С. 35-36.
|
15 |
10,0 |
Валерій Борзов Київ |
Київ |
21.06.1971 |
|
|
Спартакіада УРСР, Центральний стадіон, ф1: 1. Валерій Борзов 10,0 (повторення рекорду СРСР). |
16 |
10,0 |
Валерій Борзов Київ |
Мілан |
16.06.1972 |
|
|
Матчева зустріч СРСР-Італія-Бельгія-Румунія (чоловіки), ф1 (0,0 м/с): 1. Валерій Борзов 10,0 (повторення рекордів Європи та СРСР). 2. П'єтро Меннеа 10,0. 3. Володимир Атамась 10,2. 4. Енніо Преатоні 10,3. 5. М. де Марші 10,5. 6. Георге Замфіреску 10,5. 7. Г. Стас 10,5. 8. Тома Петреску 10,5. |
17 |
10,0 |
Валерій Борзов Київ |
Москва |
18.07.1972 |
|
|
Чемпіонат СРСР, Центральний стадіон імені В. І. Леніна, ф1 (0,8 м/с): 1. Валерій Борзов 10,0 (повторення рекорду СРСР). 2. Олександр Корнелюк (Москва) 10,2. 3. Володимир Атамась (Полтава) 10,3. 4. Юрій Сілов (Рига) 10,3. 5. Рімвідас Аукштуоліс (Вільнюс) 10,3. 6. Олександр Жидких (Мінськ) 10,4. 7. Олександр Багаєв (Новосибірськ) 10,5. 8. Василь Зезетко (Гомель) 10,8. |
18 |
10,0 |
Валерій Борзов Київ |
Київ |
04.07.1975 |
|
|
Матчева зустріч СРСР-США-НРБ, Центральний стадіон, ф1: 1. Валерій Борзов 10,0 (повторення рекорду СРСР). 2. Олександр Корнелюк 10,2. 3. Чарлі Веллз 10,2. 4. Ед Престон 10,4. Поза конкурсом: Микола Колесников 10,3. Ларрі Браун США 10,4. |
| 10,0 |
Олександр Пуговкін Ворошиловград |
Стаханов |
03.08.1985 |
|
|
ф1. |
| 10,0 |
Віктор Бризгін Ворошиловград |
|
1985 |
|
|
ф1. |
| 10,0 |
Віктор Бризгін Ворошиловград |
Стаханов |
26.04.1986 |
|
|
ф1. |
|
10,0 |
Андрій Федорів Львів |
Москва |
11.05.1986 |
|
|
ф1. |
|
10,0 |
Дмитро Ваняікін Київ |
Київ |
13.06.1992 |
|
|
ф1 (1,1 м/с): 1. Дмитро Ваняікін 10,0. 2. Андрій Строкань (Київ) 10,4. Поза конкурсом: Валерій Гуляєв (Бровари) 10,4. Результат переможця не був визнаний рекордом України у зв'язку з невиконанням вимог, необхідних для реєстрації національного рекорда. |
|
10,0 |
Леонід Яжинський Львів |
Рівне |
18.09.1993 |
|
|
Чемпіонат ЦР ФСТ «Колос», ф1. Результат переможця не міг бути визнаний рекордом України у зв'язку з тим, що попутний вітер перевищував норму. |
|
10,0 |
Сергій Осович Івано-Франківськ |
Ужгород |
07.05.1994 |
|
|
Кубок «Дружба», заб1 (2,8 м/с). Результат переможця не міг бути визнаний рекордом України у зв'язку з тим, що попутний вітер перевищував норму. |
|
10,0 |
Сергій Осович Івано-Франківськ |
Ужгород |
07.05.1994 |
|
|
Кубок «Дружба», ф1 (3,2 м/с): 1. Сергій Осович 10,0. 2. В'ячеслав Кабанов (Миколаїв) 10,1. 3. Леонід Яжинський (Львів) 10,2. 4. Микола Тимченко (Миколаїв) 10,2. 5. Ігор Родзяк (Рівне) 10,3. Результат переможця не міг бути визнаний рекордом України у зв'язку з тим, що попутний вітер перевищував норму. |
19 |
9,9 |
Владислав Дологодін Харків |
Харків |
13.05.1994 |
|
|
Чемпіонат Харківської області, заб1 (0,0 м/с). |
20 |
9,9 |
Владислав Дологодін Харків |
Харків |
13.05.1994 |
|
|
Чемпіонат Харківської області, ф1 (0,0 м/с). |
|
9,9 |
Владислав Дологодін Харків |
Харків |
05.05.1998 |
|
|
Кубок Харківської області, ф1: 1. Владислав Дологодін 9,9. 4. Олександр Білоусов (Харків) 10,4. |