Цариця Савська

Цариця Савська (? — ?) — у Старому Заповіті легендарна правителька Савського царства (Шеби), яка прибула до юдейського царя Соломона.

Цариця Савська
Титул	королева[d] і Tsarinad
Дата народження	10 століття до н. е.
Місце народження	невідомо
Дата смерті	10 століття до н. е.
Дитина	Менелік Id
Рід діяльності	релігійна лідерка, монарх
Статус канонізації	святий[1]
Персонаж твору	1 Kings 10d і Друга книга хроніки
Цариця Савська у Вікісховищі

Renaissance relief of the Queen of Sheba meeting Solomon — gate of Florence Baptistry

Була правителькою племені Саба (арабська версія). За ефіопською версією цариця Савська правила на території цієї країни, від Соломона у неї нібито народився син Менелік, що став родоначальником династії ефіопських негусів (імператорів). Ця версія є менш імовірною, незважаючи на деяке підтвердження у результаті праць американського генетика Спенсера Велса.

Історичне існування цариці не доведене, її образ зробив значний вплив на фольклор і літературу багатьох народів Європи, Північної Африки і Близького Сходу.

Ім'я

• Цариця Шебська (івр. מַלְכַּת שְׁבָא, Malkaṯ Šəḇāʾ^[2], Малка́т Шеба́) — в юдейській традиції, базованій на Торі.
• Цариця Сабська — в грецькій традиції, базованій на Септуагінті; в ефіопській та арабській традиціях;

  дав.-гр. βασίλισσα Σαβά, basílissa Sabá

  геез ንግሥተ ሳባ, Nəgśətä Saba^[3]

  перс. ملكة سبأ, Malikat Sabaʾ, Маліка́т Са́ба

• Цариця Савська — в церковно-словянській традиції, базовані на середньогрецькій вимові.
• Балкіс, Балькіс, Білкіс, Бількіс — гіпотетичне ім'я в пізніх арабських текстах.

  Балкида — латинізована форма Балкіс

• Македа — гіпотетичне ім'я в пізніх ефіопських текстах.
• Нікаула — гіпотетичне ім'я у Йосифа Флавія та европейських текстах, які наслідували за ним.

  Нікавля — московізована форма Нікаула.

• Шеба — ім'я в перекладацькій літературі, яке помилково сприймається за власне.

У Священних Писаннях

У Старому Заповіті

«Соломон і цариця Савська»,
картина Тінторетто, біля 1555, Прадо

Історія цариці Савської в Біблії тісно пов'язана з ізраїльським царем Соломоном. Згідно з біблейським оповіданням, цариця Савська, дізнавшись про мудрість і славу Соломона, «прийшла випробувати його загадками». Її візит описаний у 10 главі у 1-й книзі Царів, а також у 9-й главі Другої книги хроніки (2 Хр. 9:1-12).

1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

2 І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

4 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він входить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

5 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трону за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

9 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

Згідно з Талмудом, історію про царицю Савську варто вважати алегорією, а слова «מלכת שבא» («цариця Савська») трактуються як «מלכות שבא» («царство Савське»), що підкорилося Соломону.^[4]

У Корані

«Цариця Білкіс і одуд».
Перська мініатюра, біля 1590—1600

У 27-ій сурі Корану «Мурахи» міститься арабське оповідання про царя Сулеймана (Соломона) і царицю Савську, відому під ім'ям Балкіс (Білкіс). Крім того, в ісламському фольклорі існують декілька версій легенд на цю тему^[5].

Згідно з мусульманською традицією Соломон дізнається від птаха мартина (або одуда, птаха ухдуд, худий худ) про існування цариці Балкіс — правительки казково багатої країни Саба, що сидить на троні з золота, прикрашеного дорогоцінним камінням, і що поклоняється сонцю. Він написав їй лист із словами: «Від слуги Бога, Соломона, сина Давида, до Балкіс, Цариці Шеби. У ім'я Бога всемилостивого. Мир та пребуде з тим, хто слідує шляхом істини. Не повставайте на мене, але прийдіть і вдайтеся мені». Лист передав цариці той же птах, що розповів Соломону про її царство.

Одержавши лист, Балкіс злякалася можливої війни з Соломоном і надіслала йому багаті дари, які він відкинув, сказавши що надішле війська, захопить її міста і вижене їх жителів із ганьбою. Після цього Балкіс вирішила сама приїхати до Соломона, виразивши цим свою покірність.

Перед від'їздом вона замкнула свій дорогоцінний трон у фортеці, але Соломон, повелитель джинів, бажаючи справити на неї враження, з їх допомогою переніс його до Єрусалиму і, змінивши його зовнішній вигляд, показав цариці з питанням: «чи так виглядає трон твій?». Балкіс змогла впізнати його, і була запрошена до палацу, побудованого Соломоном для неї. Підлога в ньому була зроблена зі скла, під яким у воді плавали риби (у іншому перекладі води немає, а підлога, як і сам, палац була кришталевою^[6]). Балкіс, увійшовши до палацу, злякалася і, вирішивши, що їй треба буде йти по воді, підняла поділ своєї сукні, оголивши гомілки. Після цього вона вимовила:

Господи! Воістину, я нанесла утрату самій собі, нині ж разом із Сулейманом вдаюся до Аллаха, Господа мешканців світів[7].

Таким чином вона визнала всевладність Сулеймана і його Бога і прийняла дійсну віру.

Коментатори Корану трактують епізод з прозорою підлогою в палаці Соломона як хитрість царя, що бажав перевірити чутку про те, що ноги Балкіс покриті вовною як у осла. Та'алабі і Дшела-Леддін аль Махаллі наводять версію, що все тіло Балкіс було вкрите вовною, а ноги мали ослині копита — що свідчило про її демонічну природу^[8].

Коментатор Корану Джалал Ад-Дін стверджує, що Соломон хотів одружуватися з Балкіс, але його бентежила вовна на її ногах^[9]. Інший коментатор — Аль-Бейдхаві — пише, що невідомо, хто став чоловіком Балкіс, і припускає, що їм міг бути один з вождів племені Хамдан, якому віддав її руку цар^[10].

У популярній культурі

• У аніме Ґенешафт на честь Цариці Савської названо космічний лінкор Бількіс.