Церахто Дмитро Валерійович

Дмитро Валерійович Церахто (1997—2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023, посмертно).

Дмитро Церахто Дмитро Валерійович Церахто
Молодший сержант
Дмитро Церахто
Загальна інформація
Народження	22 червня 1997(1997-06-22) смт Сартана, Донецька область, Україна
Смерть	16 січня 2023(2023-01-16) (25 років) біля м. Бахмут, Донецька область, Україна (поранення несумісне з життям)
Поховання	Лісове кладовище, м. Київ
Національність	українець
Alma Mater	Харківський національний університет будівництва й архітектури
Псевдо	«Грек»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	3 ОШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Ірпінь Битва за Гостомель Херсонський контрнаступ (2022) Битва за Бахмут
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народився 22 червня 1997 у смт Сартана Донецької області^[1]. Мешкав у Харкові. Закінчив Харківський національний університет будівництва й архітектури. Працював у одній з будівельних фірм Харкова інженером-спеціалістом з металобетонних конструкцій. Захоплювався грою на гітарі, силовими видами спорту, цікавився історією.^[2]

З початком російського вторгнення в Україну вступив до лав тероборони міста Києва, потім був переведений до ССО «Азов», яку згодом було переформатовано в 3-тю окрему штурмову бригаду. Брав участь у звільненні Ірпеня та Гостомеля; Херсонщини, згодом виконував бойові завдання на запорізькому напрямку, а з січня 2023 року був направлений до Бахмута. У 3-ій ОШБр був головним сержантом, заступником командира відділення 3-ї роти; до його обов'язків входила підготовка бійців.^[3]

16 січня 2023 року виконував бойове завдання поблизу Бахмута. Під час ворожого штурму позицій сусіднього підрозділу Дмитро Церахто разом із двома побратимами рушили їм на допомогу. Дмитро з побратимами не лише втримали оборону, а й почали контратакувати ворога. У результаті було знищено щонайменше 13 противників. Під час стрілецького бою одна з куль завдала Дмитрові смертельного поранення в шию, ушкодивши артерію.^[4]

Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Залишилися батьки, сестра^[1].

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (5 грудня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[5].

Література

Церахто, Дмитро Валерійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церахто,_Дмитро_Валерійович