Церква Богоявлення Господнього (Головецько)

Церква Богоявлення Господнього — церква у селі Головецько Сколівського району Львівської області України. Зведена у 70-х роках XIX століття, згоріла у 2007 році. Церква мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 1494-М), проте після пожежі Сколівська РДА заявила, що церква у Головецькому не була об'єктом історичної спадщини Львівщини^[1].

Церква Богоявлення Господнього
48°54′58″ пн. ш. 23°23′16″ сх. д.
Тип	церква і пам’ятка архітектуриd
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Головецько
Церква Богоявлення Господнього (Головецько) (Львівська область)
Церква Богоявлення Господнього у Вікісховищі

Історія

Дерев'яну, з дубових брусів^[2] церкву в селі Головецько збудували 1873 року^[3] майстри Василь Суран з Головецька та Андрій Куртяник із Рикова^[4]. Ініціаторами будівництва стали тодішній парох Савин Устиянович і війт Олекса Керд^[5]. Це була триверха тризрубна будівля із прибудованим до вівтарної частини прямокутним приміщенням, орієнтована по осі схід—захід із відхиленням у 16°^[6]. Увінчували церкву три бані, середня — на чотирьох восьмериках, бічні — на трьох^[7]. Біля церкви стояла дерев'яна дзвіниця, триярусна, квадратна у плані, із шатровим завершенням, другий і третій яруси були виконані у вигляді галереї-аркади. В інтер'єрі церкви зберігався розпис Корнила Устияновича «Мати Божа неустанної помочі»^[8]. Церкві у Головецькому підпорядковувалися церква Святого Василя у с. Риків і церква Святого Василя (Різдва Пресвятої Богородиці) в с. Грабовець. При церкві діяла однокласна школа. Парафія нараховувала в 1882 році 889 осіб, у 1910 році — 1274 особи, в 1924 році — 989 осіб, у 1932 році — 1116 осіб.

За радянської влади церква не діяла, богослужіння в ній відновилися 1987 року, а 1992 року церква перейшла під юрисдикцію УГКЦ^[8].

28 січня 2007 року дерев'яна церква згоріла^[9][10], церковне майно частково вдалося врятувати, також вціліла дерев'яна дзвіниця^[1]. Ймовірною причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електромережі^[10][1]. На місці згорілої церкви збудували нову^[8]. Наріжний камінь нової будівлі освятив 14 липня 2007 року владика Юліян (Вороновський)^[9], новозбудований храм освятив 19 серпня 2009 року єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослав Приріз^[8][9]. У новій церкві відновили також копію розпису Корнила Устияновича^[8].

Парохи церкви

• близько 1671 року — о. Федина Суранович, після нього — його син Лесь Суранович, пізніше о. Теодор Суранович, який перейшов на парафію в Тухлі^[5]
• 1849—1872 — о. Степан Михайлович^[5]
• 1872—1909 — Савин Устиянович, син Миколи Устияновича^[5]
• березень 1907 — травень 1908 — о. Роман Каленюк^[5]
• 1909 — середина квітня 1922 року — о. Климентій Калінський^[5]
• до 1924 — після 1932 — о. Тадей-Микола Галькевич
• 1936— до 1944 — о. Лев Янович