Церква Святого Миколая (Вербів)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святого Миколая.

Церква Святого Миколая у Вербові — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Вербів Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Святого Миколая (Вербів)
Тип	церква
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Вербів
Конфесія	УГКЦ
Будівництво	1835
Церква Святого Миколая у Вікісховищі

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення^[1].

Історія церкви

Найдавніша згадка про церкву у Вербові датується 1564 роком. До 1946 року парафія була греко-католицькою, а у 1990 році повернулася в лоно УГКЦ. Наприкінці XVIII століття в селі було три дерев'яні церкви, з яких збереглася лише церква Святого Миколая.

Нова мурована церква Святого Миколая була збудована у 1835 році під патронатом графа Петра фон Водзіцького. Канонізована візитація парафії відбулася у 1886 році. У різні роки патронами церкви були Еміліан Торосевич (1882), о. Михайло Торосевич (1906) та Митрополичий Ординаріат УГКЦ (1931–1932). У 1930 році під час польської пацифікації був жорстоко побитий о. Антон Содомора, який пізніше, ризикуючи життям, продовжував служити греко-католицьким вірянам.

При парафії діють: братство «Апостольство молитви» (з 1996), спільнота «Матері в молитві» (з 2010), братство «Вервиця» (з 2014) та Вівтарна дружина (з 1997). Також діє парафіяльний хор, яким керує Марія Сип.

З 28 листопада по 5 грудня 2010 року у селі відбулася Свята Місія, після якої на церковному подвір'ї встановили місійний хрест. На території парафії є фігури Матері Божої—Ротонди та Ангела Хоронителя, а також хрести парафіяльного значення. Парафія має новозбудоване проборство (2000) та земельну ділянку.

Парохи

• о. Юліан Габрусевич (до 1906),
• о. Олександр Гутковський (до 1924),
• о. Антон Содомора (1924—1946),
• о. Антон Содомора,
• о. Іван Фенич,
• о. Василь Прищ (1990—1993),
• о. Григорій Петришин (1993—1995),
• о. Василь Лехняк (1995—1996),
• о. Ігор Вовчук (з 1996).