Цехмістренко Григорій Віталійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цехмістренко.

Григо́рій Віта́лійович Цехмістренко (нар. 19 грудня 1994, Рівне, Україна — 15 січня 2023, біля міста Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — канадський громадський активіст, медик-доброволець українського походження. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Син Віталія Цехмістренка.

Григорій Віталійович Цехмістренко
Загальна інформація
Народження	19 грудня 1994(1994-12-19) Рівне, Україна
Смерть	15 січня 2023(2023-01-15) (28 років) біля міста Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Чабани, Київська область, Україна
Громадянство	Канада
Національність	українець
Alma Mater	Київська спеціалізована школа № 89
Псевдо	«Ґреґ»[1], «Снікерс», «Дюрер»
Військова служба
Роки служби	2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ГУР
Рід військ	Сили територіальної оборони
Формування	Інтернаціональний легіон
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (з 2022) Битва за Гостомель Битва за Мощун Битва за Ірпінь Бої за Сєвєродонецьк Бої за Лисичанськ Бої за Херсон Бої за Миколаїв Битва за Бахмут
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Ранні роки

Григорій Цехмістренко народився 19 грудня 1994 року в місті Рівне^[2] в сім'ї засновника агрохолдингу «Райз», доларового мільйонера Віталія Цехмістренка, який входив у перелік 200 найбагатших українців і чиї статки оцінювали у 291 мільйон доларів^[3][4]. Навчався в школі № 89 Печерського району міста Києва^[3]. З дитинства вивчав англійську та іспанську мови, грав у шахи, регбі та волейбол, займався тхеквондо, плаванням і сноубордингом, ходив на каное та байдарках^[5].

З 2011 року разом з батьком проживав у Канаді та США. У 2013 році сім'я повернулася до України^[6]. Брав участь у Революції гідності^[7]. 18 лютого 2014 року, під час «мирного наступу» до Верховної Ради України, силовики побили і затримали багатьох активістів. Між постраждалими, у Деснянському районному відділку міліції опинився й Григорій Цехмістренко, який зазнав струсу мозку від удару міліцейського кийка^[2][8][3].

Російсько-українська війна

З початком російсько-української війни намагався потрапити на фронт, однак батько залишив його без документів у Канаді^[6], де проживав спочатку в місті Кіністіно (провінція Саскачеван), а згодом у селищі Порт-Еліс (провінція Британська Колумбія, Ванкувер). У 2019 році набув канадське громадянство^[7][9].

Навчався на військового медика у військовому університеті на Мальті^[10], проходив курси парамедицини і військові тренінги у Польщі, Данії та США. У перервах між навчаннями активно подорожував світом, працював в лікарнях у Мексиці, Танзанії, країнах Південної Африки, допомагав християнам-місіонерам у Зімбабве^[5].

15 січня 2022 року вилетів з Канади, щоб проводити тренінги для парамедиків і стрільців в Україні^[6][11]. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну брав участь у бойових діях у складі полку «Азов».

Брав участь у боях за Гостомель, Мощун та Ірпінь^[12]. Після боїв за Київщину, від квітня 2022 року, — медик-доброволець Інтернаціонального легіону територіальної оборони Збройних сил України, в складі якого брав участь в боях за Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя та Бахмут^[13].

Загинув у ніч проти 15 січня 2023 року біля міста Бахмут на Донеччині^[1][2], накривши собою поранених побратимів^[14][6]. Похований 20 січня 2023 року в селищі Чабани на Київщині^[7]. Цехмістренко вважається третім канадцем, що загинув на війні Росії проти України^[15].

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 2023^[16]);
• Медаль «За мужність при виконанні спецзавдань» Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Вшанування пам'яті

• Іменем Григорія Цехмістренка названо школу № 89 Печерського району міста Києва, в якій він навчався^[17][18]. Ініціативу підтримав начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенант Кирило Буданов^[1][16][19].
• Григорій Цехмістренко — із героїв виставки «Сталеві титани Бахмута» Національного музею історії України у Другій світовій війні^[1].
• До роковин загибелі Григорія Цехмістренка в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася виставка «Україна — розп'яття», що розповідає про російську-українську війну від початку широкомасштабного вторгнення ворожої армії в Україну^[20][21].