Цеценівка

Цецені́вка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія, на сході району. До 2020 адміністративний центр Цеценівської сільської ради. До Цеценівки приєднано хутори Рицька та Товарисько; у зв'язку з переселенням мешканців хутір Писарівка виведений із облікових даних.

село Цеценівка
Герб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький район
Тер. громада	Шумська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61020150430080940
Облікова картка	Цеценівка
Основні дані
Засноване	1437
Населення	1 094
Територія	4.180 км²
Густота населення	261.72 осіб/км²
Поштовий індекс	47151
Телефонний код	+380 3558
Географічні дані
Географічні координати	50°2′26″ пн. ш. 25°56′58″ сх. д.
Водойми	Вілія
Відстань до районного центру	17 км
Найближча залізнична станція	Кременець
Відстань до залізничної станції	21 км
Місцева влада
Адреса ради	47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59
Карта
Цеценівка
Цеценівка
Мапа
Цеценівка у Вікісховищі

Населення — 1039 осіб (2007).

Герб

У щиті, розтятому лазуровим і золотим, поверх всього чорна підкова, всередині якої перекинута шабля із золотим руків'ям, у чорних піхвах, і лазурове перо, покладені в косий хрест, що супроводжується зверху срібним покровом із золотими хрестами і бахромою. Вищерблена база вищерблено перетята. Перша частина тричі вищерблено перетята лазуровим та срібним. У другій частині в зеленому полі три срібні квітки з лазуровими серцевиною та золотим листям, 2 і 1.^[1]

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту і ранньоскіфського періоду. У східній частині села, на високому урвистому березі — поселення з початків залізної доби, висоцької культури. Зібрано багато черепків посудини, а також маленькі посудини.

Перша письмова згадка — 1437 як Цеценівці, коли кн. Лев Свидригайло надав це поселення Михайлові Олехновичеві. На пізнішому документі, зв'язаному з Цеценівкою, є печатка з гербом волинських землян Цеценьовських. В 1545 р. під назвою Цеценівці згадується в ревізії Кремецького замку як власність землянина Борсука. В 1481 р. якийсь час Цеценівка належала до кн. Андрія Сангушки, яку він продав Янушеві Виленському, єпископові (католицькому). По смерті єпископа Цеценівка перейшла до королеви Бони. В 1563 р. Цеценівку отримав від литовського уряду московський емігрант кн. Погорський.

За люстрацією староства крем'янецького 1628—1629 рр. Цеценівка належала до крем'янецького староства. Був там тоді фільварок «на боярських волоках». В 1637 р. Цеценівка належала до вдови по кн. Януші Вишневенькому, а в 1770 — до Тереси Чосновської. Від 1780 р. переходила від одного до іншого, з котрих останнім був граф Потоцький. За переписом 1911 р. в Цеценівці було 1174 жителі, 1 крамниця, горілчана крамниця, два водяні млини. Поміщикові Микиті Мінакову належало там 1178 десятин.

Наприкінці XIX ст. в Цеценівці було 140 домів і 975 жителів, дерев'яна церква з 1778 р, церковно-приходська школа і два водяні млини. Діяли «Просвіта» та інші товариства.

1 жовтня 1933 року утворено ґміну Катербурґ Кременецького повіту і село включено до неї^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Шумської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1090	99.63%
російська	4	0.37%
Усього	1094	100%

Пам'ятки

Дерев'яна церква

Пам'ятник Тарасові Шевченку

• Є Свято-Покровська церква (1778 р, дерев.).
• Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у нім.-рад. війні (1967 р.).
• Загальнозоологічний заказник місцевого значення Цеценівський бобрів гай.

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1988 р. Скульптор — В. Перепадя.

Погруддя — гіпс.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 1,9 м.^[6][7]

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП ім. Т. Шевченка, торговий заклад.

Відомі люди

Народилися

• Балагуда Сергій (1979 - 2022) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[8].
• Крикончук Світлана Євгенівна (* 1984) — біатлоністка, майстер спорту міжнародного класу, срібна призерка чемпіонату Європи, чемпіонка Всесвітньої Універсіади, п'ятиразова чемпіонка світу та Європи з літнього біатлону.
• Пелешок Софія Іванівна — доярка колгоспу імені Шевченка Шумського району Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Галерея

• 
  Дорожній знак при повороті на село
• 
  Клуб
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Краєвид біля села