Цимбал Ярина Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цимбал.

Яри́на Володи́мирівна Ци́мбал (нар. 9 січня, Кролевець, Сумська область) — українська літературознавиця і редакторка, дослідниця літератури 1920-х років (Розстріляне відродження), українського авангарду. Старша наукова співробітниця відділу української літератури XX століття і сучасного літературного процесу в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.^[1]

Цимбал Ярина Володимирівна
Народилася	9 січня 1977(1977-01-09) (48 років)  Кролевець, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	науковиця, літературознавиця, редакторка, літературознавиця
Alma mater	Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь	літературознавство
Відома завдяки:	дослідженню Розстріляного відродження
Брати, сестри	Цимбал Тарас Володимирович
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1999) та аспірантуру в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук «Творчість Майка Йогансена в контексті українського авангарду 1920—1930-х років» (2003).

Журналістка програми «5 подій» на телеканалі Еспресо.TV протягом жовтня 2015 — лютого 2016 року.^[2]

Очільниця експертного відділу в Українському інституті книги з жовтня 2017 до травня 2018 року.^[3]

Брат — Цимбал Тарас Володимирович.

Літературознавчі проєкти

Авторка проєкту «Наші 20-ті» у видавництві «Темпора». У межах проєкту упорядкувала антології української прози 1920-х років та збірники окремих авторів, супроводила їх передмовами й біографіями письменників. Завдяки проєктові читачам повернуто тексти популярних у 1920-х роках авторів, серед яких Юрій Шовкопляс, Олесь Донченко, Гордій Брасюк, Валер'ян Поліщук, Петро Ванченко, Ґео Шкурупій, Олександр Мар'ямов, Леонід Чернов (Малошийченко) та ін.

• Постріл на сходах. Детектив 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2016. — 527 с. : фот. — (Наші 20-ті). — ISBN 978-617-569-250-9
• Беладонна. Любовний роман 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2016. — 806 с. — (Наші 20-ті). — ISBN 978-617-569-268-4
• Шляхи під сонцем. Репортаж 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2016. — 859 с. — (Наші 20-ті). — Бібліогр.: с. 858. — ISBN 978-617-569-281-3
• Йогансен, Майк. Подорожі людини під кепом / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2016.
• Атом у запрязі. Фантастика 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2017.
• Моя кар'єра. Жіноча проза 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2017.
• Мар'ямов, Олександр. Береги дванадцяти вод / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2017.
• Останній Ейджевуд. Фантастика 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2018.
• Шкурупій, Гео. Жанна батальйонерка / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2018.
• Молодість. Любовна проза 20-х років / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2019.
• Чернов (Малошийченко), Леонід. Чудаки прикрашають світ / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2021.
• Великодня класика / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Віват, 2024.^[4]

У межах проєкту, але поза серією «Наші 20-ті», підготувала такі видання:

• Семенко, Михайль. Повна збірка творів: У 3-х кн. / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2017.
• Поліщук, Валер'ян. Козуб ягід / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2017.
• Шкурупій, Гео. Для друзів поетів сучасників вічності / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2018.
• Плужник, Євген. Три збірки / Упор. Ярина Цимбал. — Київ: Темпора, 2018.

Протягом п'яти років (2016—2021) вела авторську рубрику «20-ті LIVE з Яриною Цимбал» на сайті «ЛітАкцент», в якій головно йшлося про літературний побут 1920-х років, персоналії та тексти того періоду.

Кураторка серії «Vivat класика» у видавництві Vivat.

У 2024 році Ярина Цимбал стала упорядницею лімітованого ексклюзивного видання "Великодня класика", що вийшла у видавництві Віват і містить твори української класичної літератури про Великдень. Серед них Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Старицький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Григорій Сковорода, Максим Рильський, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Микола Хвильовий, Богдан-Ігор Антонич, Юрій Косач, Павло Тичина, Віктор Петров (Домонтович) та ін.^[5]

Наукова редакторка

• Ірина Макарик. Перетворення Шекспіра. Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років.
• Мирослав Шкандрій. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років.
• Будинок «Слово» (фільм, 2017)