Цурков Ярослав Геннадійович

Яросла́в Генна́дійович Цурко́в (24 лютого 1998 — 29 червня 2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Повний кавалер ордена «За мужність».

Ярослав Цурков Цурков Ярослав Геннадійович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	24 лютого 1998(1998-02-24) Українське
Смерть	29 червня 2022(2022-06-29) (24 роки) (Осколкове поранення в область серця)
Національність	українець
Псевдо	Джон
Військова служба
Роки служби	2016-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Сухопутні війська України
Формування	92-а окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цурков.

Життєпис

Народився в с. Українське Орільського старостинського округу Лозівської громади^[1].

Закінчив Орільську загальноосвітню школу № 2^[2].

Навчався у Харківському вищому професійному училищі будівництва^[3].

З вісімнадцяти років служив на захисті українського народу, віддавши все своє доросле життя захисту батьківщини зустрів свій останній день народження у складі підрозділу 24 лютого 2022 року.

За шість років служби знищив багато ворогів на полі бою.

Планував і проводив зухвалі операції по знищенню ворога .

Був одним з кращих снайперів збройних сил України.

На період російського вторгнення в Україну проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України (підрозділ — не уточнено), старший солдат.

29 червня 2022 року під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Рубіжне в ході виконання бойового завдання захисник отримав поранення несумісне з життям^[4].

Без сина лишились батьки — Геннадій Васильович та Наталія Василівна.^[5]

Без чоловіка залишилась молода дружина Цуркова Аліна.

Нагороди

• медалями: «Учасник АТО», «За участь в Антитерористичній операції», «За оборону Авдіївки», «За оборону міста-героя Харкова»^[6].
• орден За мужність I ступеня (24.08.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден За мужність II ступеня (13.04.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• орден За мужність III ступеня (21.08.2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм.

Вшанування пам'яті