Чалий Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чалий.

Олександр Олександрович Чалий (нар. 3 квітня 1954, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український дипломат і чиновник. Колишній перший заступник Міністра закордонних справ, колишній заступник голови Секретаріату Президента України. Діючий президент аудиторської та консалтиногової компанії «Грант Торнтон Україна».^[1]

Олександр Олександрович Чалий
Народився	3 квітня 1954(1954-04-03) (71 рік) Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	дипломат
Alma mater	Київський державний університет ім. Т. Шевченка
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук (1981)
Нагороди	Заслужений юрист України Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 3 квітня 1954 у місті Вінниця.

З 1954 по 1957 рік родина проживала у селі Нова Прилука Липовецького району Вінницької області.^[2]

У 1977 р. закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Кандидат юридичних наук, спеціальність — міжнародне право.

У 1977—1984 рр. — асистент, старший викладач юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

У 1984—1987 рр. — професор в Школі права Республіки Гвінея-Бісау.

У 1987—1989 рр. — старший викладач, доцент юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

У 1989—1993 рр. — доцент, заступник декана юридичного факультету з наукової роботи Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

З 16 лютого по 22 березня 1993 р. — перший заступник начальника Договірно-правового управління МЗС України.

З 22 березня 1993 р. по 12 травня 1995 р. — начальник Договірно-правового управління МЗС України.

У 1993—1995 рр. — член колегії МЗС України, глава делегації України на переговорах з Росією та Румунією щодо укладання базових політичних договорів.

З 12 травня 1995 р. по 2 липня 1998 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії^[3][4].

З 2 липня 1998 р. по 8 січня 2001 р. — перший заступник Міністра закордонних справ України, член колегії МЗС^[5].

З 8 січня по 21 серпня 2001 р. — перший заступник міністра — Постійний Представник України в РЄ, член колегії МЗС.

З серпня по 7 грудня 2001 р. — державний секретар з питань європейської інтеграції, постійний представник України при Раді Європи.

З липня 2001 р. по липень 2003 р. — Державний секретар Міністерства закордонних справ України з питань європейської інтеграції^[6].

З липня 2003 р. по травень 2004 р. — перший заступник Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції^[7][8].

З 2004 р. по 2006 р. — віце-президент консорціуму Індустріальний союз Донбасу.

З вересня 2006 по 2008 — заступник голови Секретаріату Президента України^[9][10].

З вересня 2021 — засновник та член Піклувальної ради Інституту державної ефективності [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.]^[11].

29 березня 2022 р. перебував у не основному складі української делегації на українсько-російських переговорах у Стамбулі^[12]. Факт присутності Олександра Чалого викликав ажіотаж серед українців через погляди, яких дотримується Чалий^[13]

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України^[14].

Володіє англійською, російською та португальською мовами.

Як дипломат вважає, що Україна має залишитися поза військовими блоками, противник вступу до НАТО, раніше був противником вступу до ЄС.^[15]

Нагороди та відзнаки

Заслужений юрист України^[16]. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня^[17].