Чарлз Грілі Аббот

Чарлз Грілі Аббот (або Еббот) (англ. Charles Greeley Abbot; 31 травня 1872(18720531), Вілтон, штат Нью-Гемпшир — 17 грудня 1973) — американський астроном, член Національної академії наук США (1915).

Чарлз Грілі Аббот
англ. Charles Greeley Abbot
Народився	31 травня 1872(1872-05-31)[1][2][…]  Вілтон, Гіллсборо, Нью-Гемпшир, США[3][4]
Помер	17 грудня 1973(1973-12-17)[1][2][…] (101 рік)  Рівердейл-Парк, Графство принца Георга, Мериленд, США
Поховання	Fort Lincoln Cemeteryd[5]
Місце проживання	Вашингтон[3]
Країна	США
Діяльність	астроном, астрофізик
Alma mater	Массачусетський технологічний інститут[3] Академія Філліпса[4]
Галузь	астрономія
Заклад	Смітсонівський інститут[3][4]
Посада	Секретар Смітсонівського інституту[d][4]
Науковий керівник	Смітсонівської астрофізичної обсерваторії
Членство	Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США
Відомий завдяки:	сонячна радіація
У шлюбі з	Lillian Elvira Moore Abbotd Virginia Andesd
Нагороди	медаль Генрі Дрейпера (1910) премія Румфорда (1915) премія Чарльза Старка Дрейпера Joseph Henry Medald (1970)
Чарлз Грілі Аббот у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ебботт.

Біографія

1895 — закінчив Массачусетський технологічний інститут. Працював з того ж року в Смітсонівській астрофізичній обсерваторії (у 1907—1944 — директор).

Основні наукові роботи присвячені вимірюванням сонячної радіації. Вивчав розподіл енергії в спектрі Сонця, поглинання сонячної радіації в земній атмосфері, його залежність від висоти. Визначив сонячну сталу — середню кількість енергії випромінювання Сонця, що досягає верхньої межі земної атмосфери (1,938 кал/хв*см²). Ініціатор створення високогірних астрономічних станцій (у Каліфорнії, Чилі, Єгипті) для виявлення змін значення сонячної сталої. Пов'язував ці зміни з циклами сонячних плям. Встановив залежність між змінами сонячній радіації і погодою на Землі. Поліпшив методику прогнозування погоди. Розробив і побудував прилади для вимірювання сонячної радіації — піргеліометр і піранометр. Винайшов різні прилади для використання теплової енергії Сонця (ККД деяких з них досягає 15 %). Визначив болометричні світимості багатьох яскравих зірок. Автор книги «Сонце» (1-е видання 1911, 2-е видання 1929, рос.пер. 1936).

Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1910).

Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1915)

На його честь був названий кратер Аббот на Місяці.