Червона лінія (Лісабонський метрополітен)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Червона лінія (значення).

Червона лінія або Сходу (порт. Linha Vermelha ou do Oriente) — є однією з чотирьох ліній Лісабонського метрополітену. Кількість станцій — 7, довжина лінії — 6 км, час проїзду — 9 хв. Більша частина лінії проходить під землею, має лише один естакадний відрізок між станціями «Олаяш» і «Бела-Вішта». На сьогодні це єдина лінія Лісабонського метро, де поїзди мають тільки три вагони. Усі її станції мають посадкові платформи, розраховані на 6 вагонів, але шестивагонні поїзди планують запустити лише після відкриття західної дільниці лінії, що заплановано на 2009 рік (поїзди з шести вагонів пускають дуже рідко у вкрай напружені дні).

Червона лінія або Сходу
Лісабонський метрополітен
Відкриття першої ділянки	1998
Довжина, км	6
Кількість станцій	7
Час проїзду, хв	9
Кількість вагонів у складі поїзда	3 (6 у напружені дні)
Наземні ділянки	1 естакадний відрізок

Історія будівництва[1]

Діаграма у травні 1998 року

Перший відрізок Червоної лінії між станціями «Аламеда» (порт. Alameda) та «Оріенте» (порт. Oriente) був введений в експлуатацію 19 травня 1998 року. У той час він став продовженням Лісабонського метро у східному напрямку, з'єднавши португальську столицю з її східною частиною, де в тому ж році відбувалась міжнародна експозиція присвячена океанам EXPO'98.

Крім вже згаданої станції «Аламеда», що належить також до Зеленої лінії, було відкрито відразу 5 нових станцій: «Олаяш» (порт. Olaias), «Бела-Вішта» (порт. Bela Vista), «Шелаш» (порт. Chelas), «Олівайш» (порт. Olivais), «Оріенте» (порт. Oriente). Передостанню станцію цього відрузку, «Кабу-Руйву» (порт. Cabo Ruivo), було введено в експлуатацію через місяць — 18 червня 1998 року.

У 2006 році було розпочато будівельні роботи з пролонгації Червоної лінії у її західному напрямку, з метою з'єднати її з двома іншими лініями: Жовтою та Синьою (станції «Салданья» та «Сан-Себаштьяу» відповідно). Відкриття цього відрізку заплановане у 2009 році^[2]. Крім того, будується новий відрізок між кінцевою станцією «Оріенте» та міжнародним аеропортом «Портела» у північно-східній частині міста, але конкретні терміни завершення будівництва на офіційному сайті Лісабонського метрополітену, на жаль, не вказані^[3].

п о р Червона лінія (Лісабон)
Легенда Аеропорту Енкарнасау Мошкавіде Оріенте Кабу-Руйву Олівайш Шелаш Бела-Вішта Олаяш Аламеда Салданья Сан-Себаштьяу

рік	Пускові об'єкти	Довжина
1998	Дільниця «Аламеда» — «Оріенте» (6 станцій, у т.ч. 5 нових)	6,0 км
1998	Введення в експлуатацію станції «Кабу-Руйву» (1 станція)	-
2009 (план)	Дільниця «Сан-Себаштьяу» — «Аламеда» (2 станції)	1,8 км

Перспектива розвитку

Планується продовження лінії до залізничної станції «Камполіде» приміського сполучення у західній частині міста, від станції «Сан-Себаштьяу»^[4].

Галерея зображень

• 
  Головна зала станції «Аламеда»
• 
  Головна зала станції «Олаяш»
• 
  Естакадний відрізок між станціями «Олаяш» і «Бела-Вішта»
• 
  Головна зала станції «Бела-Вішта»
• 
  Головна зала станції «Шелаш»
• 
  Вестибюль станції «Олівайш»
• 
  Прибуття поїзда на станції «Кабу-Руйву»
• 
  Декорація кінцевої станції лінії — «Оріенте»

Посилання

• Офіційна вебсторінка Лісабонського метрополітену [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (порт.)