Черневський Вікентій Гнатович

Віке́нтій Гна́тович Черне́вський (нар.9 січня 1834, Александрава (лит. Aleksandrawa), єпархія Юрбарзька — пом.24 серпня 1887, Златопіль (місто)) — український педагог, статський радник.

Черневський Вікентій Гнатович
пол. Albin-Wincenty Czerniewski
Народився	9 січня 1834(1834-01-09) Александрава лит. Aleksandrawa єпархія Юрбарзька
Помер	24 серпня 1887(1887-08-24) (53 роки) Златопіль (місто) ·самогубство через повішання
Поховання	Златопіль (місто)
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	педагог
Відомий завдяки	педагог
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Титул	статський радник
Конфесія	римо-католицизм, православ'я
Батько	Гнат Черневський пол. Ignaci Czerniewski
Мати	Єлизавета (до шлюбу Куликовська) пол. Elżbieta Kulikowska
У шлюбі з	?, Єлизавета
Діти	донька Феліцата
Нагороди	Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

Родина

Вікентій Гнатович Черневський народився 9 січня 1834 року в Александраві (лит. Aleksandrawa), єпархія Юрбарзька. Охрещений 7 липня 1834 року в Віленському Костелі Всіх Святих (лит. Vilniaus Visų Šventųjų bažnyčia). Хрещеними батьками стали Станіслав Поплавський (пол. Stanisław Popławski) та Петронела Янковська (пол. Petroneła Jankowska).

Батько — Гнат Черневський (пол. Ignaci Czerniewski).

Матір — Єлизавета (до шлюбу Куликовська) (пол. Elżbieta Kulikowska).

Освіта

В серпні 1857 року успішно закінчив Віленську гімназію.

6 вересня 1862 року закінчив історико-філологічний факультет Московського університету зі званням дійсного студента (диплом № 3052).

Участь в повстанні

Учасник антиросійського польсько-литовсько-українського повстання 1863 року. Засланий в Томську губернію, де 1867 року чи з ним дійсно стався припадок, чи симулював, але була засвідчена його смерть^[1].

25 червня 1867 року в Віленському Миколаївському соборі (лит. Vilniaus Šv. Kazimiero bažnyčia) приймає православ'я.

Педагогічна праця

29 липня 1867 року призначений викладачем предмету латинська мова Мозирської гімназії.

5 січня 1869 року переведений викладачем предмету латинська мова у Шавлівську гімназію. 23 серпня 1871 року звільнений через домашні обставини.

14 січня 1872 року призначений викладачем предметів грецька мова та латинська мова Златопільської чоловічої прогімназії, де й пропрацював понад 15 років до самої смерті.

Нагороди

• Орден Святого Станіслава 3 ступеня — 28 грудня 1879 року.
• Орден Святої Анни 3 ступеня — 20 квітня 1887 року.

Останні роки

В останні роки життя зазнав фінансової скрути, через що мусив припинити винаймання квартири й переїхав із сім'єю до будинку тещі. Напередодні написав листа своїй матері похилого віку, вклав до нього 15 рублів, а наступного дня (24 серпня 1887 року) його знайшли повішеним.

Сім'я

• Дружина — ?
• Донька Феліцата — на час смерті батька учениця 4-го класу Златопільської жіночої прогімназії.
• Дружина — Єлизавета.