Чернелицький замок

Чернели́цький за́мок — пам'ятка архітектури XVII століття у містечку Чернелиця на Івано-Франківщині.

Чернелицький замок
Брама замку
48°48′44.4″ пн. ш. 25°25′48.8″ сх. д.
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Чернелиця
Тип будівлі	замок
Архітектурний стиль	ренесанс
Будівник	родина Чарторийських
Будівництво	поч. 17 століття — [[1659] рік]
Відомі мешканці	Ян Собеський
Стан	руїни
Чернелицький замок (Україна)
Чернелицький замок у Вікісховищі

Історія

Будівництво замку почалось між 1607 та 1636 роками за ініціативою власниці Чернелиці, останньої з роду Язловецьких — Ядвіґи, дружини ротмістра Анджея Белжецького^[1].

Замок збудований коштом брацлавського воєводи Михайла Чарторийського у 1659 році. В 1672 та 1676 роках зазнав пошкоджень під час війни з турками (також татарами, волохами). По відбудові відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 1683–1699 роках. Це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. В часи молдавських походів Яна III Собеського замок був місцем зберігання провіанту і фуражу. Кілька разів тут зупинявся сам король.

Один із найактивніших учасників консерваторського уряду Галичини кінця XIX століття Олександр Чоловський так описував цю пам'ятку старовини:

Залишки замку займали земельний простір у 2,5 га. Кам'яні мури, що оточували цей простір, становили квадрат. Мури товщиною майже два метри, висотою 2,5 метра, з розміщеними в них бійницями, були значною перешкодою для ворога.

На рубежі XVIII–XIX століть замком володіли Ценські.

У 1892 році тодішній власник замку Самуель Мосберґ хотів замок перебудувати^[2]. Але розпорядженням Городенківського староства під загрозою покарання виконувати будь-які будівельні роботи заборонялось^[3].

Останні власники мешкали в замку до вересня 1939 року. Прихід радянської влади змінив статус історичної пам'ятки, що поступово перетворювалася на велику руїну, але формально охоронялася як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 251)^[4].

Архітектура

Чернелицький замок займає квадратну ділянку площею 2 гектари і збудований за новою бастіонною системою. Його оборонні мури сягають 6-метрової висоти, товщиною до 2,5 м, у них є бійниці для вогнепальної зброї. По кутах замку розташовані чотири гострокутні бастіони.

Всередині західного муру, який зберігся найкраще, розміщена двоповерхова в'їзна квадратна вежа з арковим проїздом, обрамленим білим каменем, покрита дахом. Це в'їздова вежа з брамою, яка архітектурно оздоблена і привертає до себе увагу. Її передній фасад прикрашений гербом «Погоня», вирізьбленим у камені. Місце, де був вирізьблений рік, пошкоджене.

Посередині висоти брами з правого боку є отвір для гармати, з лівого — вхід до льохів. Західний фасад брами прикрашений гербом «Пилява», що розміщений над кам'яними одвірками брами, біля герба — латинські літери E.S.X.C.W.B, що означали: «Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина брацлавська (друга дружина Михайла Чарторийського)»^[5].

Галерея

• 
  Брама Чернелицького замку з території руїн замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Мур Чернелицького замку
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині
• 
  Чернелицький замок всередині