Чоловський-Сас Александер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чоловський.

Алекса́ндер Сас Чоло́вський (27 лютого 1865(18650227), Коровники, нині — частина Перемишля — 7 липня 1944, Львів) — польський галицький історик, архівіст.

Чоловський-Сас Александер
Народився	27 лютого 1865(1865-02-27)[1]  Коровники, Гміна Перемишль, Перемишльський повіт
Помер	7 липня 1944(1944-07-07) (79 років) або 17 липня 1944(1944-07-17)[2] (79 років)  Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар[3]
Діяльність	історик
Alma mater	Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Членство	Польське наукове товариство у Львові і Історичне товариство у Львові
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 1865 року в околицях Перемишля. Навчався в Станиславівській ц. к. гімназії. Випускник Львівського університету. З 1891 керівник архіву м. Львова. 1906—1939 — директор міських музеїв. Його «правою рукою» якийсь час був Франц Ковалишин.^[4]

Дослідник історії Львова (видав Pomniki dziejowe Lwowa, 1—4 тт., 1891—1921), автор праць про пам'ятки архітектури міст Галицько-Волинського князівства, про історію воєн Польщі з Туреччиною й Молдавією (Bitwa pod Obertynem) тощо.

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 1).

Праці

• Ruś czerwona («Bibl. Warsz.», 1887)
• Lwów za ruskich czasów (1887)
• Początki Mołdawji i wyprawa Kazimierza W. z r. 1359 (1890)
• Z przeszłości Jezupola i okolicy (1890)
• Lwów za ruskich czasów (1892)
• Dawne zamki i twerdze na Rusi Halickiej. — Teka konserwatorska (Lwów), 1892 («Давні замки і фортеці на Галицькій Русі» — вид. Львів, 1892)
• Wojna polsko-turecka r. 1675 (1895)
• Najazd Tatarów na Lwów w 1695 r.
• Obraz dziejowy Lwowa
• Pogląd na organizację i działalność dawnych władz miejskich do 1848 r.
• Pomniki dziejowe Lwowa (1891—1921)
• Bitwa pod Obertynem
• Przeszłość i zabytki wojewódstwa tarnopolskiego (Tarnopol, 1926; співавтор Богдан Януш), у ній стверджував, що прилучення Галичини до Королівства Польського та — водночас — звільнення від татарської зверхности було великим благом для Галицької Руси^[5].
• Zamek w Jazlowcu (Wspomnienie w 250 rocznicк jego zdobycia przez Jana III, dn. 25.VIII.
• Львов во времена русского владычества (1915).