Черненко Андрій Миколайович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Черненко.

Андрій Миколайович Черненко (*9 грудня 1978, с. Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область — † 18 лютого 2014, Київ) — учасник Євромайдану, Герой України.

Андрій Миколайович Черненко
Андрій Черненко
Народився	9 грудня 1978(1978-12-09)  Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер	18 лютого 2014(2014-02-18) (35 років)  Київ, Україна  ·Поранення в груди, Майдан
Поховання	с. Слободо-Петрівка, Гребінківський район, Полтавська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	автоелектрик
Відомий завдяки	Герой Майдану
Alma mater	Національний транспортний університет, магістр
Батько	Микола Черненко
Діти	донька Яна (7 міс.)
Нагороди	Медаль «За жертовність і любов до України»

Біографія

Дитинство пройшло в Черкасах, де й тепер залишились його батьки та брати. Мешкав у Києві.

По закінченню Національного транспортного університету Андрій отримав диплом магістра за спеціальністю «Інженер-технолог» та тривалий час працював автоелектриком у Києві.

У 2008–2012 роках разом з дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах.

Залишив дружину та доньку Яну.

Під час подій Євромайдану, а саме 18 лютого 2014 року був доставлений з Будинку профспілок до київської міської клінічної лікарні № 17 із проникаючим вогнепальним пораненням грудної клітини.

Похований на батьківщині у Слободо-Петрівці.

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка Андрієві Черненку на будинку по вулиці Велика Васильківська, 114

• 20 серпня 2014 року у Голосіївському районі Києва на вул. Великій Васильківській, 114, відбулось відкриття меморіальної дошки Герою Небесної Сотні Андрієві Черненку, яку встановлено на фасаді будинку, у якому до своєї трагічної загибелі мешкав Андрій з родиною — дружиною та донечкою Яночкою^[1].

Нагороди

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності^[2]
• Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)^[3].