Черінь Ганна

Галина Грибінська, в шлюбі Паньків, псевдонім Ганна Черінь (29 квітня 1924, Київщина — 20 липня 2016^[1]) — українська поетеса, прозаїк і літературний критик в еміграції. Авторка статей, оповідань, подорожніх нарисів і творів у жанрі дитячої літератури. Член Об'єднання Українських Письменників «Слово» і Національної спілки письменників України.

Ганна Черінь
Народилася	29 квітня 1924(1924-04-29) Київщина
Померла	20 липня 2016(2016-07-20) (92 роки)
Діяльність	літературний критик прозаїк поетеса
Alma mater	Чиказький університет
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України

Біографія

Галина Грибінська народилася 29 квітня 1924 р. на Київщині. Писати вірші почала з дитинства. Після закінчення школи вступила на філологічний факультет до Київського університету,^[2] але Друга світова війна перервала навчання. Грибінська опинилась у Німеччині в таборах для «переміщених осіб». Під час перебування на примусових роботах у Німеччині друкувала свої твори у часописі «Дозвілля». У 1949 р. тут вийшла перша збірка її поезій «Крещендо». Літературознавець Богдан Рубчак вважає, що Ганна Черінь як поетеса досягла найбільшого успіху в особистій ліриці, яка вмістилася у першій збірці віршів, «Німецькі сонети» («Координати», т. 2).

У 1950 р. Ганна Черінь переселилась до США. 1953 р. закінчила факультет лінгвістики Чиказького університету. У 1966 р. здобула другий диплом за спеціальністю «бібліотекар». Очолила при бібліотеці Чиказького університету відділ обміну з закордонними бібліотеками, зібрала тут велику колекцію україністики, намагалась встановити обмін книжками з українськими бібліотеками.

Влітку 1993 приїжджала в Київ. Цього ж 1993 року прийнята до Національної спілки письменників України.^[2]

Очима відомого українського поета, журналіста і літературного критика, багаторічного керівника української редакції «Голосу Америки» Володимира Біляїва Ганна Черінь — «українська поетеса, плодовитий автор критичних статей, оповідань та дуже цікавих подорожніх нарисів і творів у жанрі дитячої літератури» («На неокраянім крилі…», Донецьк, 2003).

З 1988 р. жила у Флориді, де активно працювала в місцевому українському Осередку імені Святого Андрія.

Творчість

Ганна Черінь — авторка понад 40 книжок.
поетичні збірки:

• «Crescendo» (1949),
• «Чорнозем» (1962),
• «Вагонетки» (1969) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.],
• «Травневі мрії» (1970),
• «Небесні вірші» (1973) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.],
• «Зелень моря» (1981),
• «Квіти добра і зла» (1991),
• «Держава» (2001),
• «Декада» (2001),

роману у віршах «Слова» [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] (1980, 1991), репортажів «Їдьмо зі мною» (1965) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.], «Їдьмо зі мною знов!» (1990), «Дев'яте чудо» (2005);
творів для дітей:

• «Братик і сестричка» (1960),
• «Українські діти» (1988),
• «Нове життя»(1993),
• «Листування» (1966) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.],
• «Пригоди української книжки» (1972) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.],
• «Щоденник школярки Мілочки» (1979) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.],
• «Українська кров» (1979) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]

та інших.

З них головні: збірки поезій «Чорнозем»(1962 р.) [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.], «Вагонетки»(1969 р.), віршований роман «Слова»(1980 р.), збірки віршів нового часу незалежної України — «Держава», «Декада» (2001 р.), ін., дорожні репортажі «Їдьмо зі мною»(1965 р.), «Їдьмо зі мною знов!»(1990 р.), «Дев'яте чудо» (2005), «Паралелі» (2009), збірки гуморесок «Хитра макітра» [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] та нарисів «У темряві» [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] (1959) та ін.

Ганна Черінь — відома дитяча письменниця. Її вірші і оповідання добре відомі маленьким читачам Америки й інших країн, де живуть українські родини. У різних країнах світу вийшли дитячі книжки письменниці, пройняті великою любов'ю авторки до України: «Братик і сестричка» (1960), «Листування» (1966), «Пригоди української книжки» (1972), «Щоденник школярки Мілочки» (1979), «Українська кров» (1982), «Українські діти».