Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Чечельник (село)
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Чече́льник — село в Україні, в Маківській сільській територіальній громаді, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Remove ads
Назва
Узагальнити
Перспектива
Первісна назва села «Зелені Луки» (пол. «Zieloni Laki») про це повідомляє подільський краєзнавець Віктор Гульдман. За однією з версій після епідемія чуми в «Зелених Луках» та вимирання його мешканців, село почали заселяти вихідці зі іншого Чечельника Вінницької області, що цікаво який також межує зі селом Вербка. Та з часом нові мешканці змінили первісну назву «Зелені Луки» на «Чечельник». Причина переселення у XVIII столітті на Вінниччині відбулось народне повстання під проводом Семена Палія. Після придушення повстання у 1704 році легендарного месника було страчено, а його сподвижників вислано на поселення. Шість сімей із містечка Чечельник на Вінниччині прийшли на Маківський горб від якого і починались «Зелені Луки». Тут поставили пришельці свої перші хати з довгими і високими стріхами, з широкими призьбами. А новоселів мешканці навколишніх сіл прозвали Паліями. Недарма у селі найпоширенішими прізвища: Палій, Палійчуки.
За ще однією версією, в цій місцевості діяв народний месник Чечель, тому за його прізвищем і назвали село Чечельник.[1]
Назва найвіддаленішої вулички «Кадуб» пішла від того, що раніше там був випас панської худоби, а біля джерела стояла велика діжка — кадушка. Вулиця «Хатки» не була забудована, як тепер, на цій вулиці раніше стояло всього 2 хатки. Так і пішла назва. Вулиця «Товаришество» назвали тому, що пан продавав полякам землі дешевше, а українці об'єдналися в «товаришество» і закупили землю. Їх наділи були менші і дорожчі. «Заставля» — тому, що для млина зупиняли воду заставками. На сьогоднішній день не залишилося ні ставків, ні заставків, а назва збереглася. Решта назв вулиць говорить сама за себе. «Залісці» тому, що за лісом було збудовано перші хати, «Балинщина» тому, що вулиця спрямована в сторону села Балин. «Ласюки» — від назви прізвища першого господаря, який побудував тут хату.
Remove ads
Географія
Село розташоване вздовж великого яру, по дну якого несе свої тихі води невелика річка Мукша. До Чечельника, зі сходу, з боку села Маків веде стрімка дорога, обсаджена віковічними липами. Із півдня і півночі село оточене лісом. Південним сусідом села є село Вербка.
Місцевість гориста. Ґрунти глинисті на чорноземні.
Клімат
Клімат помірно–континентальний. Чечельник знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Село виникло у XVIII столітті, воно розташовувалося на двох пагорбах та розділялось річкою Мукша. Згодом почалася епідемія чуми і село вимерло. Про цей сумний період в історії села свідчить могильна кам'яна плита на його східній околиці.
У XVII столітті ці землі належали селу Ступенці (Макову) і у відношенні землеволодіння долю їх розділили спочатку Потоцькі, потім Пухальські, пізніше Володиєвські. Вже в XVIII столітті — Маковецькі та Раціборовські.
В маєтку Івана і Адама Раціборовських у 1845 року проживало 470 селян, з них працездатних 252, господарів і тяглих — 54, напівтяглих — 26, дворових людей — 7. Землі 1306 десятин, селянської 43 десятини, орної 266 десятин, сіножатей 29 десятин. Панщини — тяглі 3 дні, напівтяглі — 3 дні в тиждень.
 |
|
 |
Інша згадка про село.
|
|
|
Перша церква була споруджена у 1740 році на честь Великомучениці Параскеви з нетесаного дерева, тому швидко стала вітхою. У 1748 році парафіяни збудували нову церкву, також дерев'яну. Але вона вже мала назву Вознесенська. Як вказує тодішня візитата, датована 1759 роком, друга церква була Параскевська і знову дерев'яна, ззовні обліплена глиною. Саме тоді візитатор того часу заборонив вести у ній богослужіння. Він видав розпорядження, щоб віруючі ходили в церкву сусіднього села Вербки. Лише у 1777 році спорудили нову (третю) церкву. Освятив її Смотрицький декан — Микола Стрельбицький. При ній діяла з 1876 році церковно-приходська школа. У 1934 році церкву було повалено. Замість неї побудували клуб і люди продовжували ходити до церкви у сусіднє село Вербка. Лише у 1991 році розпочато будівництво нової церкви. Вона почала діяти у 1995. Як і друга вона отримала назву — Вознесенська.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Школа у Чечельнику з′явилася 1876 році, спочатку вона була церковно-приходською. Того ж року в селі побудували кам'яний будинок, в який, за рішенням громади, через десятиліття і перенесли школу. Спочатку в ній працював всього один вчитель на 60 учнів. За архівною інформацією 1917 року в шкільній бібліотеці було 34 підручники і 60 книг.
У 1917-1920 роках під час визвольних змагань, останній господар маєтку пан Журавський поспішно виїхав закордон. Внаслідок поразки визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади. За рішенням сільського сходу земля була оголошена громадською і розподілена між безземельними та малоземельними селянами.
Страшними виявилися для жителів села 1932-33 роки, через організований радянською владою голодомор. Від голоду в селі померло не меньше 35 селян.
У роки Великого терору 1936-1937 було репресовано голову колгоспу Юрчика Федора Яковича, секретаря сільської ради Бабійчука С. О., селян Волиняка А. В., Венгера М. П. та інших.
У 1940 році в школі працювало 11 вчителів, навчалося 268 учнів.
Не обминуло село і лихоліття Другої світової війни. 9 липня 1941 у село зайшли німці. Гітлерівці пограбували колгоспну комору, забрали з ферм корів, свиней, вивели з ладу сільськогосподарські машини. Страшним лихом для молоді було вивезення її на робити в Німеччину. На фронт з села пішло 286 односельчан, з них 169 не повернулись. З Чечельника на роботи до Німеччини забрано: Решетник Євдокію, Заставну Василину, Стецюк Настю, Грушковик Стефанію, Стецюк Ярину, Мокринську Євдокію, Стецюка Максима, Палійчука Петра, Грушковика Андрія та інших. Їм тоді не виповнилося і 18 років. В селі на той час всього 308 дворів. За період німецької окупації в Німеччину забрали 112 чоловік, за допомогу партизанам спалили 15 будинків, розстріляли 7 чоловік. Це жителі села: Палійчук Марія Тодосівна, Бабійчук Пелагея Терентіївна, Решетнюк Івана Яковича, Боднарчука Михайла Харитоновича, Боднарчука Івана Михайловича. Також селі повністю спалено вулицю Ласюки. Загалом зі села 152 воїна загинуло в роки Другої світової війни.
Весною 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції військ, Чечельник окуповано Червоною армією та відновлено радянську владу. Перший голова колгоспу після війни — Побережний Петро Павлович. Поступово село відбудовувалось, відкрили школу, навчальний процес розпочався з вересня 1944 року.
У 1946—1947 роках селяни села пережили голодомор.
З середини 1960-х до 1970 року Чечельницький колгосп очолював — Гладкий А. І.
З 1970 року почались укрупнення колгоспів. Село було приєднано до Маківського колгоспу «Україна», який очолював Стеньгач Віталій Володимирович. У 1970—1990 роках силами колгоспу побудовано сучасний торговельний комплекс, зерносклад, сушарку, заасфальтували центральну вулицю села, побудували триповерхову школу, проведено водогін, посадили парк в центрі села. 1990 році село від'єдналось від Макова і колгосп назвали «Нива». У селі утворено сільську раду. Першим сільським головою було обрано Кочмарука Володимира Олександровича, секретарем Щур Євгену Антонівну.
З 24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
У 2006 році відбулись вибори, обрали головою Палійчук Оксану Анатоліївну, секретарем сільської ради було обрано Чорну Ольгу Олександрівну.
2007 році була створена громадська організація «Дружба», яка розпочала роботу по газифікації села. У 2009 році газифікацію села завершено, в дію введено 20 кілометрів вуличної та 6,8 кілометрів підводної газо-мережі.
До 2009 року поля у селі не оброблялись. У цьому ж році земельні паї орендувало ТОВ «Стіомі-Холдінг». Орендовані поля були засіяні пшеницею та ячменем. На деякий час 737 земельних частинок (паїв) орендують, вже інші орендатори: ТОВ «Інселко-Агро»-388 паїв, ТОВ "Подільський бройлер — 58 паїв. ФГ «Балин ВПУ» — 102 паї, ТОВ БПП «Генетик»-24 паї, фермерство Глуховатий — 128 паїв. Всі ці організації розраховуються з пайщиками, надавали кошти на соціальний розвиток села.
У жовтні 2010 року відбулись чергові вибори сільського голови, на яких головою було обрано Ромашину Тетяну Іванівну. Директором школи призначили Мельник Ларису Миколаївну.
В кінці 2015 року сталися зміни в державі, почалась децентралізація, об'єднання сіл в громади. Так і село приєднали до Маківської сільської громади.[2] 25 жовтня 2015 року відбулись вибори головою об'єднаної громади, вибрали Кушніра Анатолія Аркадієвича. В селі призначили старостою села Ромашину Тетяну Іванівну.
2016 році новопризначений староста за допомоги холдингу «Енселко Агро» провели освітлення вулиць села.
В 2017 році встановили нові зупинки в Чечельнику та селі Слобідка-Балинська.
4 вересня 2024 року селі Чечельник відкрили пам'ятні знаки учасникам російсько-української війни.[3]
Різні часи, село було частиною Смотрицького, згодом Дунаєвецького району, а з 2020 року перебуває у Кам'янець-Подільському районі.
Remove ads
Населення
Кількість постійного населення за переписом 1989 року в селі склало 900 осіб.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 787 осіб.[4]
Згідно перепису 2015 року селі проживало 624 особи, населення села скоротилось на 20,71 % порівняно зі 2001 роком і на 30,67 % порівняно зі 1989 роком.
На 2020 рік населення становить 597 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
В селі Чечельник використовують такі фразеологізми:
- хоч греблю гати — дуже багато;
- крига скресла — почалася якась робота, є певні зрушення в якійсь справі;
- ловити ґави — байдикувати, бути неуважним;
- як у рот води набрав — втратити бажання говорити, мовчати;
- давати (дати, винести) гарбуза –означає відмову тому, хто сватається;
- намотати на вус — запам'ятати.
Remove ads
Інфраструктура
Селі діє: школа, дитячий садочок, бібліотека, клуб, магазин.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди
Народились
- Юрчик Федор Якович — перший голова колгоспу, репресований у 1937—1938 роках.
- Решетник Олексій Михайлович — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[5]
- Ясінський Ігор Іванович — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[6]
- Пономаренко Максим Анатолійович — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[7]
Перебували, проживали
- Стеньгач Віталій Володимирович — український і радянський господарник, офіцер МДБ, громадський діяч, педагог, голова колгоспу «Україна».
Remove ads
Див. також
|
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads