Чжанцзякоу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калган.

Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口市, піньїнь: Zhāngjiākǒu shì) — місто в КНР, у провінції Хебей. Розташоване на північному сході країни і провінції, на північній схід від Пекіна, на кордоні з Внутрішньою Монголією. Історична назва — Калган, столиця монгольської автономії Менцзян (1939—1945).

Чжанцзякоу / Калган кит. 张家口市 монг. ᠬᠠᠭᠠᠯᠭᠠᠨ
Основні дані
40°48′39″ пн. ш. 114°52′52″ сх. д.
Країна	Китай
Регіон	Хебей
Столиця для	Менцзян[1]  (колишня держава, маріонеткова держава)
Межує з — сусідні нас. пункти Пекін, Баодін, Ченде, Датун, Уланчаб, Шилін-Гол, Шаньсі, Внутрішня Монголія  ?
Поділ	Qiaodong Districtd, Qiaoxi Districtd, Xuanhua Districtd, Xiahuayuan Districtd, Zhangbei Countyd, Канбаоd, Округ Гуюаньd, Shangyi Countyd, Yu Countyd, Yangyuan Countyd, Huai'an Countyd, Wanquan Districtd, Huailai Countyd, Zhuolu Countyd, Chicheng Countyd, Район Чунлі, Saibei Administrative Area of Zhangjiakoud, Zhangjiakou Economical Development Zoned, Chabei Administrative Area of Zhangjiakoud
Площа	36 796,53 км²
Населення	4 345 485 осіб (2010)[2], 4 118 908 осіб (2020)[3]
Висота НРМ	716 м
Міста-побратими	Шевде[4]
Телефонний код	313
Часовий пояс	UTC+8
Номери автомобілів	冀G
GeoNames	2033194
OSM	↑912998 ·R (Хебей)
Поштові індекси	075000
Міська влада
Вебсайт	zjk.gov.cn
Мапа
Чжанцзякоу / Калган Чжанцзякоу / Калган (Китайська Народна Республіка)
Чжанцзякоу / Калган Чжанцзякоу / Калган (Хебей)
Чжанцзякоу / Калган у Вікісховищі

Назва

• Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口, піньїнь: Zhāngjiākǒu, МФА: [ʈʂáŋtɕjá kʰòu]) — сучасна китайська назва з середини ХХ ст.
• Калган (ст.-монг. Kalgan, кит.: 喀拉干, Kālāgàn) — історична монгольська назва міста, усталена в європейських мовах.
  • Чулалт Халга (монг. ᠴᠢᠭᠣᠯᠠᠯᠲᠣ ᠬᠠᠭᠠᠯᠭ᠎ᠠ), , Čiɣulaltu qaɣalɣa) — повна класична монгольська назва; монг. Чуулалт Хаалга, Chuulalt haalga — сучасна монгольська назва
  • Халган (, Qaghalghan, «ворота») — коротка класична назва; монг. Хаалган, Haalgan — сучасна монгольська назва; означає ворота у Великому китайському мурі.
• Імінангга ясе (маньчжурська: ᡳᠮᡳᠶᠠᠩᡤᠠ ᠠᠰᡝ, , Imiyangga jase) — манчжурська назва міста.

Географія

Чжанцзякоу розташовується на північному сході провінції.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.8 °С (18 °F).^[5]

Клімат Чжанцзякоу
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	7	13	20	30	35	35	36	35	31	27	17	17	36
Середній максимум, °C	−3	0	7	16	23	27	28	26	22	15	5	−1	13
Середня температура, °C	−7	−5	2	11	17	22	23	22	17	10	1	−6	8
Середній мінімум, °C	−12	−10	−2	5	11	16	18	17	11	5	−3	−10	3
Абсолютний мінімум, °C	−26	−22	−16	−7	0	5	11	10	1	−7	−20	−20	−26
Днів з опадами	4	7	7	9	12	15	17	16	12	8	6	4	117
Днів з дощем	0	0	3	9	12	15	17	16	12	8	3	0	95
Днів зі снігом	3	7	6	1	0	0	0	0	0	1	4	4	26
Джерело: Weatherbase

Адміністративний поділ

Міський округ поділяється на 6 районів і 10 повітів:

Карта
Канбао Шан'ї Чжанбей Гуюань Ваньцюань ① ② Чунлі Чичен Хуайань Сюаньхуа ③ Хуайлай Ян'юань Юй Чжолу ① Цяосі ② Цяодун ③ Сяхуаюань
Статус	Назва	Оригінал	Населення (2020)
Район	Ваньцюань	万全区	216 795
Район	Сюаньхуа	宣化区	542 358
Район	Сяхуаюань	下花园区	64 216
Район	Цяодун	桥东区	422 753
Район	Цяосі	桥西区	393 227
Район	Чунлі	崇礼区	105 501
Повіт	Гуюань	沽源县	167 587
Повіт	Канбао	康保县	138 205
Повіт	Хуайань	怀安县	179 949
Повіт	Хуайлай	怀来县	348 746
Повіт	Чжанбей	张北县	325 795
Повіт	Чжолу	涿鹿县	294 013
Повіт	Чичен	赤城县	197 919
Повіт	Шан'ї	尚义县	104 247
Повіт	Юй	蔚县	411 824
Повіт	Ян'юань	阳原县	205 773

Історія

Новий час

1571 року китайська династія Мін уклала мир з монголами. Місто перетворилося на центр китайсько-монгольської торгівлі, стало вікном, через яке монголи продавали своїх коней у Китай. Водночас, мінський уряд продовжував розглядати місто як стратегічну військову базу на китайсько-монгольському кордоні.

Після 1727 року місто стало також одним із центрів так званої кяхтинської торгівлі, між Калганом і Кяхтою. До ХІХ ст. деякі російські купці мали постійні резиденції та склади за межами міських мурів Калгана.

• 
  Калган
  1698
• 
  Великий мур поблизу міста
• 
  Калган
  1912

Новітня доба

1909 року місто сполучилося зі столицею Пекін-Калганською залізницею, першою, яка була побудована самостійно Цінським урядом.

Після революції 1911 року, внаслідок якої було повалено династію Цін і встановлено Китайську Республіку, місто увійшло до складу новоствореної Чахарської автономії (з 1928 року — провінції).

1937 року, на початку китайсько-японської війни, Калган захопили японські війська. 1939 року місто стало столицею Монгольського краю (Менцзяну), залежного від Японії.

9 — 21 серпня 1945 року в місті відбувався жорстокий бій між японськими військами, які намагалися евакуювати місцевих японців, і наступаючими силами Радянської армії і сателітної Монгольської Народної Республіки. Місто опинилося під радянським контролем, а згодом перейшло до Китайської Республіки. На згадку про ці події у місті є пам'ятник радянсько-монгольським військам.

Після радянсько-китайського розколу 1960 року став важливим військово-стратегічним містом через близькість до Пекіна. Укріплявся через небезпеку нападу СРСР і називався «Північними воротами Пекіна».

2022 року в місті відбулася частина заходів Пекінських зимових Олімпійських ігор.

Адміністративна історія

• 1913—1928: центр Чахарської автономії Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• 1928—1936: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• 1939—1945: столиця монгольської автономії Менцзян.
• 1945—1948: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
• З 1948 : переведено до складу внутрішньокитайської провінції Хейбей, КНР.