Династія Чжоу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чжоу (значення).

Династія Чжоу (кит.: 周朝; піньїнь: Zhōucháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 1046－256 рр. до н. е. (за іншими даними, 1027—221 рр. до н. е.^[1]). Її правління було найдовшим у китайській історії, хоча політичний і військовий контроль вона зберігала лише до 771 року до н. е. Цей період називають періодом Західної Чжоу. Наступна половина існування династії носить назву Східна Чжоу: цей період вміщує в себе період Чуньцю та значну частину періоду Воюючих царств.

Чжоу
1046 до н. е. – 256 до н. е.
Чжоу: історичні кордони на карті
Мови	китайська
Форма правління	монархія
Правитель
• 1046 - 1043 до н. е.	У-ван
Історія
• засновано	1046 до н. е.
• знищено	256 до н. е.
Населення
• 273 до н. е.	30 000 000 осіб
Попередник Наступник династія Шан династія Цінь
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Чжоу

Західна Чжоу

Існування — приблизно 1000 — 770 роки до н. е.

Правителі Шан були скинуті васалами — представниками родини Цзі 姬. Нова династія побудувала свою столицю поблизу сучасного Сіаня, а пізніше, приблизно у 750 році до н. е., втекла від варварів, які вторглися в країну і осіли поруч з нинішнім Лояном. У цей період держава була суто феодальною. В центрі державних земель — земля «Сина неба» 天子 — вана (домен Чжоу), оточена ленами васалів чжухоу. Ступінь централізації країни та політичної автономії її частин, ритуально підпорядкованих вану, залишається предметом історичних досліджень.

Наслідки

1. Жодних можливостей розширення центральної влади.
2. Зміцнення васалів, котрі закликали до країни кочівників. Згодом, у 770 році до н. е. через перенесення столиці до Ляояна було втрачено більшу частину імператорських володінь.

Східна Чжоу

(докладніше див. Східна Чжоу)

Існування — приблизно 770 — 256 р. до н. е.

З 770 р. до н. е. ці правителі вели між собою запеклі війни. Влада ванів слабшає, володарі ленів стають більш незалежними. Утворюються більші князівства, які об'єднуються лише для оборони від кочівників.

Наслідки

1. Розлад у країні через тривалі війни, внаслідок яких частина знаті зубожіє.
2. Набувають більшого значення селяни, оскільки відтепер вони стають вирішальним фактором у веденні війни(не знатні колісничні, а селяни вирішували долю битв).
3. Купецький стан стає державотворчим елементом: він збирає натуральні податки з ленників, котрі мали важливе значення для постачання міст продуктами харчування.
4. У цьому періоді тривала плідна творчість уславлених мислителів Стародавнього Китаю — Конфуція, Лао-цзи, Мо-цзи, Сюнь-цзи, Мен-цзи.
5. За часів династії працював відомий лікар Ван Шухе

Історичні пам'ятки

Історія Китаю Історія Китаю:
Епоха неоліту
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу		Західна Чжоу
		Східна Чжоу			Період Чуньцю
					Період Чжаньґо
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань		Західна Хань
		Династія Сінь, Ван Ман
		Східна Хань
Епоха трьох держав				Династія Вей	Династія Шу	Династія У
Цзінь			Західна Цзінь
			Шістнадцять варварських держав		Східна Цзінь
Південні та Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Династія Ляо		5 династій і 10 царств
		Північна Сун		Династія Сун
Династія Цзінь	Сі Ся	Південна Сун
Династія Юань
Династія Мін
Династія Цін
Республіка Китай
Китайська Народна Республіка				Республіка Китай

1. Цзен-хоу Ї му — одна з важливіших пам'яток Китаю середини епохи Чжоу.