Чишмікьойський яр

Чишмікьойський яр (рум. Râpa Cișmichioi) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Гагаузії, Республіка Молдова. Розташований у східній частині села Чишмікьой. Має площу 3 га Об’єктом керує мерія села Чишмікьой. ^[2]

Чишмікьойський яр

45°32′40″ пн. ш. 28°23′21″ сх. д.
Країна	Молдова
Розташування	Гагаузія
Площа	3 га
Статус:	геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Чишмікьойський яр (Молдова)
Чишмікьойський яр у Вікісховищі

Історичні відомості

Перший опис геолого-палеонтологічної стоянки в ущелині Чишмікьой зроблено російським геологом Н. А. Константиновою. Більш детальні дослідження проведені К. І. Шушпановим у 1970–1974 роках. Він видобув і систематизував повну колекцію скелетних ремінісценцій хребетних тварин, головним чином мікроссавців.^[2]

Опис

«Яр Чишмікьой» — це назва, дана фрагменту яру праворуч від дороги, що з’єднує села Чишмікьой та Етулія. ^[2] Відкладення в ущелині Чишмікьой можна віднести до восьмої тераси Пруту, утвореної в нижньому плейстоцені.^[2]

Стратиграфія родовища

Загальна стратиграфія показує наявність двох пакетів алювію^[2], розділених шаром глини, заплавної фації. Поклади мають у верхній частині шар дрібної та середньої зернистості, а в основі більш грубі суміші, аж до гравію.^[3]

Стратиграфія відкладів виглядає наступним чином (порядок у таблиці відповідає нашаруванню від поверхні вниз): ^[3]

Немає.	Стратиграфічний розріз	Товщина (м)
1	чорнозем на основі бурих ґрунтів з вапняковими наростами	3
2	глина, змішана з каштановою землею	5
3	глина з вапняковими конкреціями та смугою каштанового ґрунту	7
4	темно-червоний ґрунт з вапняково-глинистими наростами	8
5	річковий пісок із скам’янілостями тварин і підстилаючими відкладеннями гравію та глини	6
6	річковий пісок із залишками скелетів тварин і відкладеннями гравію в основі	4
7	річковий пісок	3

Палеонтологічне значення

Остеологічний матеріал, вилучений з місця, складається з понад 11 тисяч скелетних останків і свідчить про існування на території понад 50 видів наземних хребетних — рептилій, птахів і ссавців.^[3]

Фауністичний комплекс відноситься до ранньої стадії пізньотаманського фауністичного комплексу ^[4] і названий за місцем відкриття: Фауністичний комплекс Чішмікьой.^[3]

Більшість кісток (приблизно 20 видів і 6 таксонів, визначених на рівні роду) належать до мікроссавців, включаючи Spermophilas nogaici, Allactaga cf.ucrainica, Spalax minor, Prolagurus (Lagurodon) arankae, Promimomys moldavicus, Mimomys reidi, Allophaiomys pliocaenicus тощо.^[3] Серед 11 видів плазунів є Emys antiquae, Coronella austriaca, Natrix longivertebrata, Vipera cf. ammodytes тощо.^[3] Великі ссавці представлені слоном Archidiskodon cf.tamanensis, конем Equus (Allohippus) aff. sussenbornensis, носоріг Stephanorhinus etruscus, благородний олень Praemegacerus sp., гігантський олень (лось) Cervalces (Libralces) galicus і бізон Bison (Eobison) cf.tamanensis.^[3] Тут було виявлено кілька нових видів птахів, таких як Gallus moldaviensis і Anas ganii. ^[4]

Охоронний статус

Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 об'єкт було взято під охорону держави. Охоронний статус підтверджено Законом № 1538 від 25 лютого 1998 р. про фонд заповідних територій. з боку держави.^[2] Землевласником пам'ятки природи на момент публікації закону 1998 року було виробниче об'єднання «Нерудпром»^[5], але тим часом воно перейшло на баланс мерії села Чишмікьой.^[2]

Відслонення в яру Чишмікьой є еталонним стратотипом VIII тераси (класифікація не є остаточною) нижнього Пруту, а також таманських алювіальних відкладів у Молдові. Завдяки різноманітності фауни хребетних і відкриттю тут деяких нових видів, Чишмікьойський яр виділяється в окремий фауністичний комплекс.^[4]

Станом на 2016 рік заповідна територія не має інформаційного щита, її межі та поверхня не визначені. На заповідній території повідомлялося про незаконні дії, такі як випас тварин і видобуток будівельних матеріалів. Фахівці рекомендують перейменувати стоянку з «Яр Чишмікьой» на « Геолого-палеонтологічне відслонення Чишмікьой».^[4]

Бібліографія

• Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 106-108. ISBN 978-9975-85-058-2. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка)