Чорний Олександр Дмитрович

Олександр Дмитрович Чорний (нар. 24 липня 1951(19510724), c. Вашківці) — український журналіст, письменник, редактор, видавець, краєзнавець, фольклорист. Заслужений журналіст України (2016). Помер 19.05.2024 р., м. Сокиряни.

Чорний Олександр Дмитрович
Народився	24 липня 1951(1951-07-24) (74 роки)  Вашківці, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналіст, письменник, редактор, краєзнавець
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Членство	Національна спілка журналістів України
Нагороди	Премія імені Олекси Романця

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорний.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Чорний Олександр.

Біографія

Народився 24 липня 1951 року в селі Вашківці Сокирянського району Чернівецької області. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у Сокирянській районній газеті «Дністрові зорі» літпрацівником, завідувачем відділу, заступником редактора, відтак — редактором районної газети «Вижницькі обрії» (м. Вижниця Чернівецької області), старшим випусковим у Чернівцях у редакції газети «Від Дністра до Карпат», керівником філіалу Чернівецького видавництва «Прут» у м. Сокиряни, з 1992-го до 2011 року — директор Сокирянської районної друкарні. Один з ініціаторів заснування в Сокирянському районному відділі освіти в 1994 році газети для вчителів, учнів та батьків «Педагогічна думка», яку п'ять років редагував на громадських засадах.

Чималий вклад вніс в організацію і створення Сокирянського історичного музею, директором якого працював з 2011-го до 2015 року.

Творчі набутки

Автор понад двох тисяч статей, кореспонденцій, нарисів, замальовок, репортажів в обласних, республіканських, місцевих виданнях про людей праці, на сільськогосподарську тематику, про передовий виробничий досвід. Першим на Сокирянщині записав і упорядкував місцеві легенди. Автор книг:

• Розкажу тобі легенду (1992).
• Диво твориться душею (1994).
• Новодністровськ засвічує вогні (1992). [у співавторстві з Іваном Нагірняком]
• Сердечно Вас вітаєм (1997).
• Долі врожаями колосяться (2003).
• Палітра наших слів (2007).
• Вашківці на сивих вітрах минувшини. — Чернівці: Прут,2009. 312 с., іл. — ISBN 978-966-560-422-8.
• Місто, де сходить сонце.- Чернівці: Прут, 2010. — 256 с. — ISBN 978-966-560-522-5.
• У царстві коболчинського глечика (2011).
• Сокирянська бистрина. — Чернівці: Прут, 2011. — 312 с.: іл. — ISBN978-9666-560-539-3 [у співавторстві з Олексієм Мандзяком].
• Не загубились села у віках. — Чернівці, Друк Арт, 2014. — 344 с. — ISBN978-966-2021-99-8 [у співавторстві з Олексієм Мандзяком].

Громадська робота

• Член НСЖУ.
• Обирався делегатом ХІІ з'їзду НСЖУ (2012).
• Обирався депутатом Вижницької і Сокирянської районних рад трьох скликань
• Голова Сокирянської районної організації НСЖУ.
• Член правління Чернівецької обласної організації НСЖУ.
• Член Чернівецької обласної ради журналістів-ветеранів Буковини.

Відзнаки, нагороди

• Бронзова медаль ВДНГ України.
• Лауреат премії ім. Олекси Романця.
• Майстер народної творчості.
• Лауреат VIII Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні (за публікаціями 2011 року) «КеГоКе-2014».
• Лауреат обласної премії «Книга року» за 2014 рік в номінації «Історико-краєзнавча література».
• Заслужений журналіст України^[1]