Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Чорнокорінь лікарський

вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Чорнокорінь лікарський
Remove ads

Чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale, місцеві назви — медунка собача, чередник, щелкуха тощо) — дворічна рослина родини шорстколистих.

Коротка інформація ?Чорнокорінь лікарськийCynoglossum officinale, Біологічна класифікація ...
Remove ads

Опис

Рослина сірувато-м'якоопушена (30—70 см заввишки) з товстим темним стрижневим коренем. Стебло прямостояче, просте, борозенчасте густо вкрите листками, у верхній частині розгалужене. Прикореневі листки (15-20 см завдовжки, 20-50 мм завширшки довгасто-ланцетні, гострі, звужені в черешок, до початку цвітіння засихають. Стеблові — чергові, ланцетні, гострі, зісподу майже повстисті; верхні — сидячі з напівобгортною основою. Квітки — правильні, пониклі, у довгих завійках, зібраних у волоть. Квітконіжки прямостоячі, при плодах відхилені вниз. Чашечка зрослолиста, частки чашечки довгастояйцеподібні. Віночок зрослопелюстковий, п'ятичленний (5-7 мм у діаметрі), буро-червоний або брудно-темночервоний, часом з синюватим або білуватим відтінком, трубчасто-лійкоподібний або лійко-колесоподібний з темними тупими лусками у зіві. Тичинок п'ять, маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик короткий, приймочка головчаста. Тичинки і маточка заховані у трубочці віночка. Плід — розпадний горішіок. Горішки (5-7 мм завдовжки) сплюснуті, яйцеподібні, з потовщеним краєм, на спинці опуклі, вкриті крючкуватими шипами.

Remove ads

Поширення та місця зростання

Росте чорнокорінь як бур'ян на лісокультурних площах, на розсадниках, трапляється на пустирях, уздовж лісових доріг. Рослина тіньовитривала. Цвіте у травні — червні.

Поширений по всій Україні. Заготовляють його у місцях поширення.

Практичне використання

Узагальнити
Перспектива

Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, танідоносна, фарбувальна, олійна рослина.

Чорнокорінь лікарський пізньовесняний і ранньолітній медонос, що дає підтримуючий взяток, сприяє нарощуванню бджолиної сім'ї до продуктивного взятку. Бджоли збирають з нього тільки нектар.

Чорнокорінь — рослина дуже медоносна, 3-4 квітки дають стільки нектару, що його вистачає для наповнення медового зобика бджоли. Мед прозорий, безбарвний.

Молоді листки чорнокореня можна вживати як овочі.

3 лікувальною метою використовують корінь і листки цієї рослини. У народній медицині чорнокорінь досить популярний, корінь його застосовують як заспокійливий, болетамувальний і відкашлювальний засіб та при кровохарканні і проносах. Зовнішньо його застосовують при фурункульозі, опіках, укусах гадюк, скажених собак, коли не можна подати швидку лікарську допомогу. Ця рослина отруйна: у насінні й коренях містяться алкалоїди циноглосин, циноглосеїн, консолідин. Циноглосин діє подібно кураре. Стеблі й листках теж містяться отруйні речовини (алкалоїди і глюкоалкалоїди), які сильно діють на нервову систему.

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжих коренів, зібраних восени. Миші та пацюки не витримують запаху чорнокореня у свіжому (за іншими даними і у висушеному) вигляді, тому його часто використовують для вигнання їх із житлових та складських приміщень, зі скирт. Часті отруєння овець, що закінчуються здебільшого смертю, спостерігаються при годівлі їх сіном з домішкою чорнокореня, скошеного після цвітіння. Чіпкі плоди чорнокореня пристають до овець і псують вовну.

Корені цієї рослини містять таніди (до 2,5 %), барвник алкалін, що використовується для фарбування тканин у червоний колір, а також смоли, гуміречовини, інулін. У листках і стеблах виявлено ефірну олію (0,1 %), а у насінні — напіввисихаючу жирну олію: у неочищеному насінні — до 26, а в очищеному — до 40 %.

Збирання, переробка та зберігання

Листя чорнокореня лікарського збирають під час цвітіння і висушують у добре провітрюваному приміщенні без доступу сонячних променів. Корені збирають восени або навесні.

Див. також

Джерела

Посилання

Remove ads
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads