Чудновський Вольф Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чудновський.

Вольф Григорович Чудновський (1908 — 1985) — фахівець у галузі коливань стрижневих і рамових систем, доктор технічних наук, професор.

Чудновський Вольф Григорович
Народився	15 травня 1908(1908-05-15)  Кривий Ріг, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	12 червня 1985(1985-06-12)[1] (77 років)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	Російська імперія  СРСР  США
Діяльність	будівельник, mechanician
Alma mater	Київський будівельний інститут (1932)
Галузь	будівельна механіка
Заклад	Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Київський національний університет будівництва і архітектури Національний університет біоресурсів і природокористування України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1951)
Діти	Чудновський Григорій Вольфович David Chudnovskyd

Учений секретар (1946), старший науковий співробітник відділу міцності і динаміки деталей машин (1946—1947), завідувач механічної лабораторії (1946—1950) Інституту механіки АН УРСР.

У 1959-1976 професор, завідувач кафедри архітектурних конструкцій КДХІ, на архітектурному факультеті викладав "Опір матеріалів".

Разом із С. Серенсеном та А. Коваленком й ін. досліджував динамічну міцність деталей нових ділянок авіаційного машинобудування та турбобудування.

1935—1940 і в період лібералізації 1957—1962 друкувався українською мовою, зокрема опрацьовував українську технічну термінологію.

Головна праця «Методи розрахунку коливань і стійкості стрижневих систем» (1952).

Вольф Чудновський мав двох синів, талановитих математиків, що закінчили Київський університет — Давида (нар. 1947) та Григорія (нар. 1952). Григорій був обмежений важкою хворобою — міастенією. Для того, щоби забезпечити йому найкращий медичний догляд Чудновські подали заяву на еміграцію в 1972 році. У відповідь на це Вольф Чудновський був позбавлений роботи, родина переслідувались КДБ, навіть було побито дружину Чудновського. Їх підтримали закордонні математики, такі як Едвін Гьювіт, з яким Григорій Чудновський працював разом у Києві. Свою підтримку висловив також Андрій Сахаров. У 1977 році після втручання канцлера Австрії їх випустять^[2]. Чудновські змогли виїхати спочатку до Франції, а потім до Нью-Йорку. Григорій та Давид є професорами в політехнічному інституті Нью-Йоркського університету.