Чумаченко Ігор Гаврилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чумаченко.

Ігор Гаврилович Чумаченко (біл. Ігар Чумачэнка; нар. 26 жовтня 1976, Арциз, Одеська область, УРСР) — білоруський футболіст українського походження^[1], півзахисник. Майстер спорту. Більшу частину кар'єри провів у Білорусі.

Ігор Чумаченко
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Гаврилович Чумаченко
Народження	26 жовтня 1976(1976-10-26) (48 років)
	Арциз, Одеська область, УРСР
Зріст	182 см
Вага	76 кг
Прізвисько	Чума
Громадянство	Білорусь  Україна
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	без клубу
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Арциз) УОР (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1993 «Поліграфтехніка» 15 (0) 1993 →  «Прометей» (Дн) 1 (0) 1994 «Ведрич-97» (Р) 25 (1) 1995—1996 «Дніпро» (Мог) 33 (3) 1995 →  «Дніпро-2» (Мог) 3 (1) 1997 «Чорноморець» (Од) 22 (1) 1998—2001 «Дніпро» (Мог) 92 (28) 2001 «Динамо» (М) 19 (8) 2002—2003 БАТЕ 34 (17) 2003—2004 «Іртиш» (П) 18 (5) 2004—2007 «Нафтан» 83 (26) 2008—2009 «Німан» (Г) 50 (5) 2010 «ДСК-Гомель» 29 (4) 2011 «Городея» 15 (3)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1994	Білорусь (U-18)	4 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2016—н.ч.	БАТЕ-д
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець ДЮСШ містечка Арциз та УОР (Дніпропетровськ). Перший тренер — В.М. Ястребов. У 1993 році розпочав кар'єру в першоліговій «Поліграфтехніці». Дебютував у футболці олександрійців 7 квітня 1993 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 26-о туру проти мукачевського «Прибориста». Ігор вийшов на поле на 85-й хвилині, замінивши Сергія Лактіонова^[2]. Загалом у складі «поліграфів» у першій лізі зіграв 16 поєдинків, ще 1 матч зіграв у кубку України. Влітку 1993 року також зіграв 1 поєдинок у футболці фарм-клубу олександрійців, дніпродзержинського «Прометея».

Розпочинав свою кар'єру в клубі «Ведрич-97» з міста Річиця. Потім перейшов у могилівський «Дніпро», з яким в 1998 році завоював перші чемпіонські медалі. Хоча перед цим намагався закріпитися у себе на Батьківщині, в складі одеського «Чорноморця», але не знайшов спільної мови з тодішнім тренером одеситів Леонідом Буряком. Повернувшись до Білорусі й на довгі роки став одним з провідних півзахисників чемпіонату. Завоював безліч командних, а також індивідуальних трофеїв^[3]. Виступав у провідних футбольних клубах країни — мінському «Динамо» і борисовському БАТЕ.

Також в його кар'єрі був павлодарський «Іртиш». З казахстанської командою він ставав чемпіоном країни в 2003 році. Після чого повернувся до білоруського чемпіонат. Останні роки своєї кар'єри провів у першій лізі білоруського чемпіонату, виступаючи за гомелський ДСК і «Городею».

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця перейшов на тренерську роботу. З вересня 2011 року допомагав тренувати «Дніпро» (Могильов). З 2015 року працював помічником головного тренера, а з січня 2016 року — головним тренером дублюючого складу борисовського БАТЕ.

Досягнення

Командні

«Дніпро-Трансмаш» (Могильов)

• Білоруська футбольна вища ліга
  • Чемпіон (1): 1998

«Динамо» (Мінськ)

• Білоруська футбольна вища ліга
  • Срібний призер (1): 2001

БАТЕ (Борисов)

• Білоруська футбольна вища ліга
  • Чемпіон (1): 2002

«Іртиш» (Палодар)

• Прем'єр-ліга (Казахстан)
  • Чемпіон (1): 2003

Індивідуальні

• У списку 22-х найкращих футболістів Білорусі № 1 (2002)
• У клубі Найкращих білоруських бомбардирів