Шалигінська волость

Шалигінська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Путивльського повіту Курської губернії.

Шалигінська волость
Центр	Шалигине
Площа	20 360 (1880)
Населення	9580 осіб (1880)
Густота	43.1 осіб / км²
Наступники	Шалигінський район

Станом на 1880 рік складалася з 28 поселень, 20 сільських громад. Населення — 9580 осіб (4956 чоловічої статі та 4624 — жіночої), 1155 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	8207	7302
Приватної власності	11481	6206
Казенної власності	49	—
Іншої власності	623	171
Загалом	20360	13679

Найбільші поселення волості:

• Шалигине — колишнє власницьке село при річці Лапуга за 32 версти від повітового міста, 1548 осіб, 223 двори, православна церква, школа, 2 лавки. За 2 версти — бурякоцукровий завод та цегельний завод. За 5 верст — монастир, 4 православні церкви, дегтярний завод. За 8 верст — каплиця, винокурний завод. За 9 верст — сукновальня. За 10 верст — винокурний завод.
• Гудове — колишнє власницьке село при річці Лапуга, 384 особи, 49 дворів, православна церква.
• Єлизаветівка — колишнє власницьке село при річці Лапуга, 803 особи, 117 дворів, православна церква.
• Ковйонки — колишнє власницьке село при річці Лапуга, 1017 осіб, 132 двори, православна церква.
• Козине — колишнє власницьке село при річці Обесті, 1258 осіб, 161 двір, православна церква.
• Старикове — колишнє власницьке село при річці Обесті, 949 осіб, 123 двори, православна церква, школа, лавка.

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
• рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор.