Шаповал Олександр Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаповал.

Олександр Миколайович Шаповал (9 лютого 1975, м. Київ — 12 вересня 2022, біля ст. Майорська, Донецька область) — український артист балету, соліст балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка, педагог дуетного танцю KSBC (Київського державного фахового хореографічного коледжа). Заслужений артист України (2013)^[2]. Учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Шаповал Олександр Миколайович
Народився	9 лютого 1975(1975-02-09)  Київ, Українська РСР, СРСР
Помер	12 вересня 2022(2022-09-12)[1] (47 років)  Майорська, Горлівка, Донецька область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	артист балету, педагог
Знання мов	українська
Заклад	Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка і Київське державне хореографічне училище
Учасник	Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди

Життєпис

Нашивка 112-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України (м. Київ)

Народився 9 лютого 1975 року в м. Києві. У 1993 році закінчив Київське державне хореографічне училище, а в 1994 році доєднався до трупи Національної опери України.

Соліст балету Національної опери України ім. Шевченка. Протягом 28 сезонів виконав понад 30 партій класичного, національного та сучасного репертуару. Перевтілювався у Вакулу у «Вечорах на хуторі біля Диканьки», Маестро – у «Каприсах долі», Того, що греблі рве – у «Лісовій пісні». Виконував партії у балетах «Дон Кіхот», «Юлій Цезар», «Дама з камеліями», «Кармен-сюїта» та інших^[3]. Був викладачем дуетно-класичного танцю KSBC. Заслужений артист України^[4].

У 2001 році Олександр Шаповал дістав третю премію в Міжнародному конкурсі балету ім. С. Лифаря. За рік після конкурсу Олександр станцював свою першу сольну партію — Принца в «Лебединому озері»^[5].

Під час російське вторгнення в Україну добровольцем долучився до Сил тероборони ЗС України для захисту Лівого берегу Києва. З квітня пішов добровольцем у ЗСУ, став гранатометником у складі підрозділу 112 ОБрТрО (псевдо – «Шапік»). Загинув 12 вересня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу ст. Майорська на Донеччині^[6][7][8][9]. Прощання відбулося в будівлі Національної опери України^[10].

Дружина — Тетяна Володимирівна Шаповал. Двоє дітей^[11].

Репертуар

• 2018 — «Юлій Цезар» на музику Отторіно Респігі; хор. Аніко Рехвіашвілі — Красс^[12]
• «Вечори на хуторі біля Диканьки» — Вакула
• «Дама з камеліями»
• «Дон Кіхот» — Еспадо
• «Жизель»
• «Каприси долі» — Маестро
• одноактний балет «Кармен-сюїта» на музику Жоржа Бізе-Родіона Щедріна — Хозе
• «Корсар» — Ганс
• «Лісова пісня» — Лукаш / Той, що греблі рве

Звання та нагороди

• 2013 — Заслужений артист України

Вшанування пам'яті

Художник Юрій Журавель зобразив Олександра Шаповала для проєкту «Знай наших»^[13].

Вірш-присвяту Олександрові Шаповалу написав Петро Мага^[14].

З нагоди Дня Незалежності України Указом президента України від 23 серпня 2023 року Олександра Шаповала було нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня посмертно^[15].

Показ балетної вистави «Грек Зорба» 15 вересня 2023 року у Національній опері України присвячено пам’яті Олександра Шаповала, в якій він колись сам танцював^[16].