Шаран Володимир Богданович

Володи́мир Богда́нович Шара́н (нар. 18 вересня 1971 року, Маріямпіль, Івано-Франківська область) — радянський та український футболіст і тренер. Півзахисник, грав, зокрема за «Карпати» (Львів), «Динамо» (Київ) і «Дніпро» (Дніпро). Провів 1 матч за національну збірну України. Відомий своєю роботою на посаді головного тренера ФК «Олександрія» (2010—2011, 2013—2021).

Володимир Шаран
Володимир Шаран
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Богданович Шаран
Народження	18 вересня 1971(1971-09-18) (53 роки)
	Маріямпіль, Івано-Франківська область
Зріст	178 см
Вага	71 кг
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989–1991 «Карпати» 52 (9) 1991 «Динамо» К 11 (2) 1992—1994 «Динамо» К 65 (9) 1994 →  «Динамо-2» К 2 (1) 1994—1997 «Дніпро» Дн 74 (18) 1997 →  «Дніпро-2» Дн 1 (1) 1998—2001 «Карпати» 46 (7) 1998—2000 →  «Карпати-2» 10 (3) 1999 →  ФК «Львів» 1 (0) 2001—2002 «Поліграфтехніка» 21 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1995  Україна 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2003—2004 «Кривбас-2» 2005 «Зірка» К 2007—2008 «Закарпаття» 2010—2011 ПФК «Олександрія» 2012 «Карпати» Львів 2013—2021 ФК «Олександрія» 2022—2023 «Минай»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 25 листопада 2023.

Кар'єра

Гравець

Вихованець ДЮСШ м. Бурштин (перший тренер — М. С. Сегін^[1]) і Львівського спортінтернату. Навчався у Львівському державному інституті фізичної культури^[2].

Починав кар'єру у львівських «Карпатах» у сезоні 1989 року. В сезоні 1991 перейшов до київського «Динамо» за 1 млн карбованців. У складі динамівців став триразовим чемпіоном України (1992/93, 1993/94 і 1994/95) і володарем Кубка України 1992/93. Виступав на багатьох міжнародних турнірах. З юніорською збірною СРСР завоював золоті медалі першості Європи 1990. А з молодіжною збірною став третім призером Чемпіонату світу 1991^[3].

Згодом виступав за «Дніпро» (Дніпро) протягом 1995—1997 років і в 1998 році повернувся до «Карпат», з якими здобув бронзу чемпіонату України 1997/98 і став фіналістом Кубку України 1998/99, здобувши путівку до Кубку УЄФА. Завершував ігрову кар'єру в олександрійській «Поліграфтехніці» (2001—2002).

Провів 1 матч за національну збірну України — 11 листопада 1995 року, в рамках відбіркового циклу до Чемпіонату Європи 1996, проти збірної Італії в Барі (поразка 1:3).

Міг віддати точний прихований пас, був майстром виконання кутових і штрафних ударів.

Тренер

Працював тренером у командах «Кривбас-2» (Кривий Ріг), «Зірка» (Кропивницький) і «Закарпаття» (Ужгород).

З січня 2010 року до грудня 2011 очолював команду ПФК «Олександрія», вивів її з 1 місця у Першій лізі до Прем'єр-ліги.

21 січня 2012 року призначений головним тренером львівських «Карпат».^[4] Трохи більше, ніж за два місяці, 25 березня, після невдалого початку весняної частини чемпіонату Шарана було звільнено з посади.^[5]

З 2013 року знову очолує ПФК «Олександрія» і в сезоні 2014/15 років вдруге вивів команду з Першої ліги до УПЛ (знову з першого місця).

У сезоні 2016/17 років команда Шарана посіла п'яте місце в УПЛ і вперше в історії здобула право виступати в єврокубках. У третьому кваліфікаційному раунді Ліги Європи влітку 2017 року «Олександрія» пройшла румунську «Астру», а в другому вибула зі змагань після двобою з білоруським БАТЕ.

За підсумками сезону 2018/19 років команда Шарана вперше посіла третє місце в УПЛ.

У сезоні 2019/20 команда виступала в груповому раунді Ліги Європи.

13 травня 2021 року пішов у відставку з посади головного тренера «Олександрії», при цьому не виключив можливості в майбутньому повернутися на тренерський місток команди з однойменного міста^[6].

Титули та досягнення

• Чемпіон Європи серед юнаків: 1990
• Бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу: 1991
• Чемпіон України: 1992/93, 1993/94, 1994/95
• Володар Кубка України: 1992/93