Шарбур Віталій Дмитрович

Віталій Дмитрович Шарбур (нар. 27 листопада 1927, Харків, Українська РСР — пом. 28 серпня 2009, Могильов, Білорусь) — радянський білоруський футболіст, тренер та футбольний арбітр українського походження, виступав на позиції воротаря.

Віталій Шарбур
Особисті дані
Повне ім'я	Віталій Дмитрович Шарбур
Народження	27 листопада 1927(1927-11-27)
	Харків, Українська РСР
Смерть	28 серпня 2009(2009-08-28) (81 рік)
	Могильов, Білорусь
Громадянство	СРСР  Білорусь
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1943—1944 «Локомотив» (Х) ? (-?) 1951—1953 «Динамо» (Лн) 0 (0) 1953—1956 «Спартак» (Б) ? (-?) 1956—1957 «Урожай» (Мн) 26+ (-?) 1958—1959 «Спартак» (Б) ? (-?) 1960—1965 «Спартак» (Мг) ? (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1960 1974—1976	«Хімік» (Мг) «Дніро» (Мг)
Суддівська діяльність
Місто	Могильов
Професія	футболіст
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру розпочав 1943 року в харківському «Локомотиві», однак через початок німецько-радянської війни змушений був призупинити власні виступи. Наступного року був мобілізований до армії, завершив бойовий шлях у Потсдамі. По завершенні війни виступав у футбольній команді дивізії, у складі якої виграв чемпіонат Збройних сил СРСР. У 1947 році разом з військовою частиною був переведений до Бобруйська, а в 1951 році прийняв запрошення ленінградського «Динамо», яке виступало у вищому дивізіоні радянського чемпіонату^[1]. Після смертій Йосипа Сталіна клуб було розформовано. Окрім цього, через хворобу дружини змушений був повернутися до Бобруйська та відмовитися від пропозиції клубів з Харкова та Риги. У Бобруйську був призначений граючим тренером «Спартака», а в 1956 році разом з командою завоював срібні нагороди чемпіонату республіки. Потім виступав у мінському «Урожаї», а в 1960 році прийняв пропозицію про роботу в могильовському «Хіміку», в якому й завершив кар'єру гравця^[2].

Кар'єра тренера

Тренерську діяльність розпочав ще будучи футболістом. Поєднував функції футболіста й тренера в бобруйському «Спартаку» та могильовському «Хіміку»^[3]. З 1974 по 1976 рік очолював «Дніпро» (Могильов)^[4]. У перерві між тренерською роботою, в 1968 році, закінчив Вищу школу тренерів у Москві. Також судив футбольні й хокейні матчі.

Помер 28 серпня 2009 на 81-у році життя^[5].

Досягнення

Як гравця й тренера

• Чемпіонат Білоруської РСР
  • Срібний призер (1): 1956

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР
• Заслужений тренер Білоруської РСР
• медаль «За військові заслуги»