Шарль Дюллен

Шарль Дюллен
фр. Charles Dullin

Дата народження	8 травня 1885(1885-05-08)
Місце народження	Єнн, Савоя, Франція
Дата смерті	11 грудня 1949(1949-12-11) (64 роки)
Місце смерті	Париж, Франція
Поховання	Кресі-ла-Шапель^[1]
Громадянство	Франція
Професія	актор
IMDb	ID 0241348
Шарль Дюллен у Вікісховищі

Шарль Дюллен народився 8 травня 1885 року у батьківському маєтку Шателар в Савої^[2]. Шарль був вісімнадцятою дитиною в сім'ї мирового судді Жака Дюллена. Після кількох класів семінарії батьки відправили Шарля до Ліона, де він працював прикажчиком, клерком у судового пристава.

У 1905 році Шарль Дюллен приїхав у Париж, де спочатку виступав з віршованими декламаціями в невеликому театрі «Моторний кролик», брав участь у виставах. У 1907-му молодий актор познайомився з Андре Антуаном і, за його пропозицією, перейшов у театр «Одеон». Дюллен багато чому навчився в Антуана, який на той був одним з найкращих театральних режисерів Франції.

У 1909 році Дюллен поступив у трупу «Театру мистецтв», де у 1911 році зіграв свою першу значну роль — Смердякова в інсценуванні «Братів Карамазових», здійсненому Жаком Копо і Жаном Круе, яку поставив режисер Андре Дюрек. У 1913-му Копо створив «Театр Старого голуб'ятника», де Дюллен продовжував виступати в «Братах Карамазових». Тут він уперше зіграв і іншу свою роль — Гарпагона в мольєрівському «Скупому», яку втілював потім протягом усієї подальшої акторської кар'єри.

У 1919—1921 роках Шарль Дюллен грав у театрі Гастона Баті, а у 1922-му в старому театральному приміщенні на площі Данкур поблизу Монмартра відкрив свій власний театр «Ательє» (фр. Théâtre de l'Atelier), який очолював до 1940 р., передавши потім в управління своєму учневі Андре Барсаку.

У 1920-і роки Шарль Дюллен остаточно виробив свою педагогічну систему, побудовану на навчанні акторів в процесі імпровізації. Дюллен виховав цілу низку видатних акторів і режисерів, серед яких Маргарет Жамуа, Мадлен Робінсон, Жан Вілар, Жан-Луї Барро, Андре Барсак, Реймон Руло, Моріс Гаррель і багато інших.

У 1937-у Дюллена було запрошено до «Комеді Франсез» для постановки там «Одруження Фігаро» Бомарше. Під час німецької окупації Парижу Дюллен покинув «Ательє», перейшовши спершу в «Театр де Парі», потім у «Театр Сари Бернар», перейменований окупантами в «Театр де ля Сіті» (Міський театр). Тут режисер у 1943 році поставив екзистенціальну п'єсу Ж.-П. Сартра «Мухи». Дюллен очолював «Театр де ля Сіті» до 1947 року, після чого поставив у театрі «Монпарнас» п'єсу «Архіпелаг Ленуар» А. Салакру, в якій сам зіграв роль Ленуара, обвинуваченого в розтлінні малолітніх. Вистава стала однією з найгучніших театральних сенсацій Парижу сезону 1947/1948 років.

Після серії вистав у Парижі Шарль Дюллен повіз «Архіпелаг Ленуар» в турне Європою. Повернувшись, він ще знімався в кіно, потім репетирував новий спектакль за Бальзаком.

7 грудня 1949 року Шарля Дюллена було прооперовано, а через чотири дні він помер у лікарні Сент-Антуан в Парижі, у віці 64 років^[3].

Шарль Дюллен є автором книги «Спогади і замітки актора» (1958).

1920: Таємниця Розетти Ламбер / Le secret de Rosette Lambert — Бертран
1921: Людина, яка продала свою душу дияволу / L'homme qui vendit son âme au diable — Диявол
1921: Три мушкетери / Les Trois mousquetaires — панотець Жозеф
1924: Диво вовків / Le miracle des loups — король Луї XI
1927: Шахіст / Le joueur d'échecs — барон фон Кемпелен
1928: Мальдона / Maldone — Олів'є Мальдон
1929: Каліостро — любов і життя великого авантюриста / Cagliostro — Liebe und Leben eines großen Abenteurers — Маркіз де Еспада-де Бретейль Конт
1930: Уявні бродяги / Vagabonds imaginaires
1934: Знедолені / Les misérables — Тенардьє
1937: Мадемуазель лікар / L'Affaire du courrier de Lyon — сліпий свідок
1941: Підступний лис / Volpone — Корбаччо
1947: Останній шанс / Les jeux sont faits — фр. Le marquis
1947: Набережна Орфевр / Quai des Orfèvres — Жорж Бріньон

Шарль Дюллен

Біографія

Ролі в театрі

Фільмографія (вибіркова)

Бібліографія

Примітки

Посилання

Wikiwand - on