Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шарліс Олівейра
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Шарліс Олівейра да Сілва (порт.-браз. Charles Oliveira da Silva; нар. 17 жовтня 1989, Гуаружа) — бразильський боєць змішаних єдиноборств, представник легкої і напівлегкої вагових категорій. Почав професійну спортивну кар'єру в 2008 році виступом у регіональних промоушнах, з 2010 року виступає у бійцівській організації Ultimate Fighting Championship. Олівейра є рекордсменом Ultimate Fighting Championship за кількістю дострокових перемог (16), перемог прийомами (14) і за кількістю бонусів за найкращий виступ вечора (16). У травні 2021 року став чемпіоном UFC в легкій вазі. Олівейра став першим бійцем в історії UFC, що втратив свій титул через те, що не вклався в ліміт легкої категорії (70,3 кг). Станом на 1 січня 2023 року займає 1-е місце в рейтингу UFC у легкій вазі.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Шарліс Олівейра народився 17 жовтня 1989 року в місті Гуаружа штату Сан-Паулу, Бразилія. У віці дванадцяти років почав серйозно займатися бразильським джиу-джитсу (БЖЖ, БДД, BJJ), в 2003 році виграв свої перші змагання, що проводилися серед білих поясів. Згодом удостоївся чорного поясу з БДжДж, отримавши його з рук тренерів Еріксона Кардозу і Жоржи Патину[1].
Початок професійної кар'єри
Дебютував у змішаних єдиноборствах на професійному рівні в березні 2008 року, за один вечір провів відразу три бої, перемігши всіх трьох суперників. Бився в різних невеликих промоушенах Бразилії, в тому числі виступив на одному турнірі Jungle Fight — у всіх випадках незмінно виходив з поєдинків переможцем[2].
Ultimate Fighting Championship
Маючи в послужному списку 12 перемог і жодної поразки, привернув до себе увагу багатьох експертів в галузі ММА, зокрема портал Sherdog в січні 2010 року назвав його третім найбільш перспективним проспектом з Бразилії, за яким слід стежити в наступаючому році. На хвилі успіху він підписав контракт із найбільшою бійцівською організацією світу Ultimate Fighting Championship і незабаром дебютував в октагоні, вигравши здачею у Даррена Елкінса і заробивши тим самим бонус за найкращий прийом вечора. У тому ж році взяв верх над Ефраїном Ескудеро, знову отримавши нагороду за найкращий прийом, але потім зазнав першої у професійній кар'єрі поразки, здачею від Джима Міллера[3].
У 2011 році в поєдинку з Ніком Ленцом виграв з допомогою задушливого прийому ззаду, але пізніше через нанесений їм заборонений удар коліном по голові результат скасували (при всьому при тому, обидва бійця удостоїлися призу за найкращий бій вечора). Далі його суперником став Дональд Серроне, і бразилець поступився йому технічним нокаутом у першому ж раунді[4].
У 2014 році Олівейра здобув в UFC три перемоги, в тому числі отримав дві нагороди за найкращий виступ вечора, хоча в одному з боїв він знову не зміг укластися в рамки напівлегкої ваги.
У 2015 році в матчі-реванші з Ніком Ленцом виграв цього разу за всіма правилами, змусив суперника до здачі в третьому раунді з допомогою «гільйотини» — за це йому дали відразу два бонуси: за найкращий виступ вечора і за найкращий бій вечора. Його переможна серія перервалася після зустрічі з майбутнім чемпіоном Максом Голловеєм, рефері зафіксував технічний нокаут вже на початку бою[5].
Проваливши чотири зважування, в 2017 році Олівейра все ж повернувся в легку вагову категорію. Він виграв здачею у Вілла Брукса, отримавши бонус за найкращий виступ вечора, але програв технічним нокаутом Полу Фельдеру[6].
16 травня 2021 року в бою з Майклом Чендлером побив рекорд UFC з найбільшої кількісті дострокових перемог — 17.
Remove ads
Статистика в професійному ММА
Узагальнити
Перспектива
| Професійна кар'єра бійця | ||
| Боїв 43 | Перемог 33 | Поразок 9 |
| Нокаут | 9 | 4 |
| Здача | 21 | 4 |
| Рішення суддів | 3 | 1 |
| Не відбулись | 1 | |
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads