Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шашкевич Григорій
український громадсько-політичний, освітній і церковний діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Перемишль[1] або Львів[2]) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко[3] (за іншими даними двоюрідний брат[джерело?]) Маркіяна Шашкевича.
.svg){kind=link}
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка[2] (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.[3]
За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі[4] та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач.[3] У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію.[2] Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.[5]
З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського[3]), з 1835 року парох Долішнього Угринова неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).
У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу[6]). Був послом у 1848—1849 роках[2]. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.[7]
У 1848—1865 (1856[2]) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.
Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.[8]
По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»[9]). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.[10]
Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.[11]
Remove ads
Громадська діяльність
Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).
Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).
Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з Яковом Головацьким і Юрієм Вислобоцьким.
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads