Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Швидкісний трамвай Ріо-де-Жанейро
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Швидкісний трамвай Ріо-де-Жанейро (порт. VLT do Rio de Janeiro) — міський легкорейковий громадський транспорт, обслуговуючий історичний район Центр Ріо-де-Жанейро.
На грудень 2017 року мережа складається з двох ліній і 26 станцій, відкритих у період між 2016 і 2017 роками, в 2018 році має бути відкрита третя лінія.[1][2][3]
Remove ads
Лінії
Узагальнити
Перспектива
Згідно з проектом, мережа швидкісного трамвая Ріо-де-Жанейро матиме три лінії.

- Лінія № 1
- завдовжки 14 км, 19 станцій.
Прямує від станції «Сантос-Дюмон», через автовокзал Ново-Ріо (станція «Родовіаріа»), до станції «Прайя-Формоза». Пересадки в аеропорт Сантос-Дюмон, канатної дороги Teleférico da Providência, автовокзалу Падре-Енріке-Отета та круїзного терміналу Pier Maaua.
Лінія прямує по вулиці Ріо-Бранко, далі через район порт Ріо-де-Жанейро.
Рух на лінії №1 відкрито 5 червня 2016 р.
- Лінія № 2
- завдовжки 11 км, 14 станцій, вісім з яких спільні з лінією №1.
Прямує від площі П'ятнадцятого листопаду (станція «Праса XV»), через залізничну станцію "Сентрал-ду-Бразил" (станція «Сентрал»), автовокзал Ново-Ріо (станція «Родовіаріа»), до станції «Прайя-Формоза».
Введено в експлуатацію 6 лютого 2017 р
- Лінія № 3
- завдовжки 6 км, з 10 станцій, шість з яких спільні з лінією №1, а одна - з лінією №2.
Має прямувати від станції «Аеропорт Сантос-Дюмон», новою ділянкою з трьома станціями на Авеніда Марешаль Флоріано до залізничного вокзалу Сентрал-ду-Бразил (станція Сентрал).
Будівництво має бути розпочато у березні 2018 року[4]
Remove ads
Рухомий склад

Система використовує трамваї марки «Citadis» серії 402, з семи секцій, з низькою підлогою, які випускаються французькою фірмою Alstom на заводах в Ла-Рошель (Франція) і в Таубате (Бразилія).
Кожен трамвай є повністю низькопідлоговим, складається із семи секцій і вміщує 420 осіб. Потяги є двосторонніми (можуть рухатися в обох напрямках і мають двері з обох сторін), вагони обладнані кондиціонерами[5].
Живлення потягів — 750 В, постійний струм, здійснюється від контактної рейки (втім, у трамваїв є і пантограф, для маневрів в депо). На деяких ділянках трамвайної мережі контактної рейки немає, там трамваї мають живлення від іоністорів — конденсаторів особливого типу, великої місткості, які накопичують електроенергію як від мережі, так і ту, що генерує трамвай при гальмуванні[6].
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads