Шейкін Едуард Костянтинович

Шейкін Едуард Костянтинович — радянський, український художник кіно. Нагороджений медалями.

Шейкін Едуард Костянтинович
Дата народження	29 березня 1929(1929-03-29)[1]
Місце народження	Ростов-на-Дону, РСФРР, СРСР
Дата смерті	12 серпня 1998(1998-08-12)[1] (69 років)
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	художник
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0790873

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шейкін.

Біографічні відомості

Народився 29 березня 1929 р. у м. Ростов-на-Дону. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1962).

З 1962 р. — художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 12 серпня 1998 р.

Фільмографія

Художник-постановник:

• «Зірочка» («Капітани не запізнюються») (1962)
• «Хочу вірити» (1965, у співавт. з О. Степаненком)
• «Всюди є небо» (1967)
• «Експеримент доктора Абста» (1968)
• «Березова бувальщина» (1968, к/м)
• «Блакитне і зелене» (1970, к/м)
• «Зозуля з дипломом» (1971)
• «Як гартувалась сталь» (1973, т/ф, 6 с, у співавт. з В. Жилком)
• «Важкі поверхи» (1974, т/ф, 4 а)
• «Червоний півень плімутрок» (1975, т/ф)
• «На короткій хвилі» (1976)
• «Бути братом» (1977)
• «Пробивна людина» (1979)
• «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979)
• «Довгі дні, короткі тижні...» (1980, т/ф, 2 а)
• «Грачі» (1982)
• «Не було б щастя...» (1983)
• «Звинувачується весілля» (1986)
• «Українська вендета» (1990)
• «Постскриптум» (1991) та ін.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.170.