Шелазький

70°6′19.44″ пн. ш. 170°25′41.99″ сх. д.

Шелазький
Країна	Росія
Акваторії, що омивають	Східносибірське море, Північний Льодовитий океан
Координати	70°6′19.44″ пн. ш. 170°25′41.99″ сх. д.
Шелазький

Шелазький — найпівнічніший мис Чукотки, омивається водами Східно-Сибірського моря. Видається в море на 9 км.

Історичні відомості

Відкритий Семеном Дежньовим 1648 року^[1] (тут розбився один з кочів експедиції)^[2] і був названий мисом Перший Святий Ніс. 1649 року сюди ймовірно дійшов козачий десятник Михайло Стадухін^[ru][3], а його однофамілець Тарас Васильович Стадухін — 1660 року (за іншими відомостями — 1700 року). Останній назвав мис Великим Чукотським^[4]. У 1760-ті роки тут загинув купець Микита Шалауров^[ru][5].

Під час експедиції Ф. П. Врангеля (1820—1824) складено опис мису, згідно з яким він складається з високих скель — «ці скелі складаються з дрібнозернистого граніту, змішаного з зеленуватим шпатом, темно-зеленою роговою блідою і слюдою». Тоді ж затверджено сучасну назву мису від етноніма шелаги, витісненого чукчами роду юкагірів, племені чуванців, що жив у цьому місці^[6][1]. Учасник експедиції Врангеля доктор А. Е. Кібер^[ru] вказує, що шелаги пішли на схід від мису Шелазького^[7]. О. О. Бурикін^[ru][8] вважає інтерпретацію шелагів як окремого народу помилковою і, що шелаги — це чукчі, які жили на річці Чаун.

Згідно із записами Врангеля легендарні онкілони займали берег від мису Шелазького^[9] до Берингової протоки.

Чукотська назва мису — Єррі^[7] або Итрін. Ескімоською мис називається Еррі^[10].

Орнітофауна

На обривистих берегах скелястого мису Шелазького містяться розсіяні гніздування морських птахів — берингового баклана, великих чайок та чистуна^[11].

Господарська діяльність

На мисі до початку 1980-х років діяла полярна гідрометеостанція «Туманна»^[12], а також навігаційний світловий знак Шелазький Західний^[13][14].

Клімат

Мис знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 3.9 °C (39 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -28.3 °С (-19 °F).^[15]

Клімат мису Шелазький
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	5	5	2	3	12	22	27	22	15	8	2	1	27
Середній максимум, °C	−24	−25	−19	−15	−1	4	6	4	0	−7	−15	−21	−9
Середня температура, °C	−27	−28	−23	−19	−4	2	3	2	−1	−9	−17	−24	−12
Середній мінімум, °C	−30	−31	−27	−24	−8	0	1	0	−3	−12	−20	−27	−15
Абсолютний мінімум, °C	−46	−46	−42	−38	−31	−8	−3	−7	−12	−27	−38	−45	−46
Норма опадів, мм	10	0	10	10	20	20	20	40	30	30	20	10	260
Днів з дощем	8	6	6	6	6	3	8	11	10	12	7	5	94
Вологість повітря, %	82	82	81	83	84	86	88	89	88	82	82	78	84
Джерело: Weatherbase

Авіакатастрофи

10 серпня 1959 року на скелях мису Шелазький розбився літак Лі-2, який виконував аерофотознімання льодової обстановки. Внаслідок катастрофи з 10 осіб, що перебували на борту, загинуло семеро^[16].

В літературі

У повісті Булгаріна «Правдоподібні небилиці» (1824) в майбутньому на Шелазькому мисі буде побудовано місто Надєжин з власним університетом.