Шемет Сергій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шемет.

Сергій Михайлович Шемет (6 червня 1875, хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія — 5 травня 1957, Мельбурн, Австралія) — український громадський та політичний діяч, журналіст та діяч монархічного руху. Один із засновників Української Партії Хліборобів — Демократів.

Сергій Михайлович Шемет
Народився	6 червня 1875(1875-06-06) х. Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	5 травня 1957(1957-05-05) (81 рік) Мельбурн,  Австралія
Діяльність	Політик, публіцист
Галузь	політична діяльність[1], соціальна активність[d][1] і журналістика[1]
Alma mater	Технологічний Інститут Імператора Миколи I
Партія	УДХП
Конфесія	православний
Рід	Шемети-Кежгайли
Родичі	брати Володимир, Микола
Герб Герб Лебідь
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Учасники установчого з'їзду Українського союзу хліборобів-державників, Рейхенау, 4—8 червня 1922 року. Зліва направо сидять: Іван Леонтович, гетьман Павло Скоропадський, В'ячеслав Липинський, Людвіг Сідлецький; стоять Михайло Тимофіїв, Микола Кочубей, Адам Монтрезор, Андрій Білопольський, Михайло Савур-Ципріянович, Ігор Лоський, Володимир Залозецький, Сергій Шемет, Олександр Скоропис-Йолтуховський.

Ванзее, 1923 рік. Зліва направо: Олександр Скоропис-Йолтуховський, В'ячеслав Липинський, Павло Скоропадський, Володимир Коростовець, Сергій Шемет, Олександр Сахно-Устимович

Походить зі старовинного шляхетського роду Шеметів-Кежгайлів. Землевласник із Полтавщини. Закінчив Технологічний інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду.

У 1900 році заснував культурне товариство «Родина».

З 1902 року — провідний діяч Української Народної Партії.

З 1905 року видавець у Лубнах газети «Хлібороб».

У 1917 році у Лубнах був співзасновником Української Партії Хліборобів — Демократів.

У квітні 1918 року належав до ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому було проголошено Гетьманом України Павла Скоропадського. У період Гетьманату виступав за українізацію гетьманського уряду, не підтримував ідеї збройного повстання проти Павла Скоропадського.

На еміграції з 1919 року разом з В. Липинським активний у монархістському Українському Союзі Хліборобів-Державників (1920). У 1920–1925 рр. працює співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських видань. Під час перебування в еміграції був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського та членом Ради Присяжних. На еміграції мешкав у Тарнові, Відні, Берліні, Парижі. Згодом жив у Австралії. Був одним із засновників Союзу українських організацій Австралії.

Вшанування пам'яті

• В Полтаві існує провулок Братів Шеметів^[2].
• В Лубнах існує вулиця Братів Шеметів.
• В Києві у Голосіївському районі є вулиця Братів Шеметів.

Праці

• Сергій Шемет. Микола Міхновський (Посмертна згадка)
• Сергій Шемет. Полковник Петро Болбочан. (Замітки до історії Запорожського Корпусу 1917—1919 рр.)
• Нація в поході (1941)^[3]
• Самостійність, як нездійсненна ідея, як декларація, як державний чин (1928)
• Огляд українського хліборобського руху на еміграції в першій половині 1921 року (1921)
• До історії Української Демократично-Хліборобської партії (1920)
• В. К. Липинський при громадській роботі(1931)