Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шенгелая Микола Михайлович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Микола Михайлович Шенгелая (груз. ნიკოლოზ მიხეილის ძე შენგელაია; 1903—1943) — радянський кінорежисер і кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).
Шенгелая Микола Михайлович | |
---|---|
груз. ნიკოლოზ შენგელაია | |
Дата народження | 26 липня (8 серпня) 1903[1], 19 серпня 1903[2][3] або 8 серпня 1901[4] |
Місце народження | Обуджі, Зугдідський повіт, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
Дата смерті | 4 січня 1943[5][3][4] |
Місце смерті | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[5] |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Alma mater | Тбіліський державний університет |
Професія | кінорежисер, сценарист, кінематографіст, поет |
Нагороди | |
IMDb | ID 0790828 |
Шенгелая Микола Михайлович у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Народився 26 липня (8 серпня) 1903 року в селі Обуджі (нині Цаленджихському муніципалітет, Грузія). Навчався на фізико-математичному факультеті Тбіліського університету. З 1922 року виступав як поет. У кіно з 1924 року. Учень Костянтина Марджанішвілі, в групі якого працював над фільмом «Буревісник» (1925). Був асистентом режисера Ю. А. Желябужского у фільмі «Діна Дза-Дзу» (1926). Писав сценарії фільмів. З 1927 року на режисерській роботі, де він намагався відійти від штампів в екранізації літературних творів, звичних для грузинської кінематографії тих років. Прослухав курс лекцій Л. В. Кулєшова в лекторії при Госкінопроме Грузії. Талановитий режисер, один з яскравих представників поетичного кіно німого періоду.
Помер 4 січня 1943 року під час роботи над фільмом «Він ще повернеться», в якому хотів показати високий патріотизм радянського народу в дні Великої Вітчизняної війни.
Жив в Тбілісі на вулиці Вукола Берідзе, 11.
Дружина — Нато Вачнадзе. Сини — кінорежисери Георгій і Ельдар.
Remove ads
Фільмографія
Режисер і сценарист
- 1927 — Гюллен (спільно з Л. Ф. Пушем)
- 1928 — Елісо
- 1932 — Двадцять шість комісарів
- 1937 — Золотиста долина
- 1939 — Батьківщина
Режисер
- 1941 — У Чорних горах
- 1943 — Він ще повернеться (спільно з Д. Д. Антадзе)
Сценарист
- 1927 — Мачуха Саманішвілі (спільно з П. С. Морським); У трясовині (спільно з С. Д. Клдіашвілі)
Remove ads
Нагороди і премії
- Сталінська премія другого ступеня (1941) — за фільми «Елісо» (1928) і «Золотиста долина» (1937)
- орден Трудового Червоного Прапора (1.2.1939)
- заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935)
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads