Шепетівська округа

Не плутати з Шепетівським округом.

Не плутати з округою Шепетівка — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1944 рр.

Шепетівська округа (рос. Шепетовский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923–1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Шепетівка.

Шепетівська округа
Окружний центр	Шепетівка
Країна	СРСР, УСРР
Адміністративно- територіальна одиниця	округа
Була у складі	Волинська губернія, УСРР
Регіон	Волинь
Межує з: Польщею
Офіційна мова	українська, російська
Населення
- повне	659 746 чоловік
Площа
- повна	~ 7500 км²
Дата утворення	7 березня 1923
Дата ліквідації	30 червня 1930
Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925

Історія

Шепетівська округа була утворена 7 березня 1923 року в складі Волинської губернії з території Ізяславського і частин Новоград-Волинського, Полонського та Старо-Костянтинівського повітів.^[1]

21 липня 1924 року Берездівський район Шепетівської округи був розформований.

З 1 серпня 1925 року Волинська губернія була ліквідована, а округи підпорядковані безпосередньо республіці.^[2]

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Шепетівська округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Бердичівської округи.^[3][4]

У 1935–1937 роках в складі Вінницької області існувала адміністративна одиниця зі схожою назвою — Шепетівський округ.

Розташування

Шепетівська округа була розташована в західній частині Української СРР. На північному сході округа межувала з Житомирською, на сході — з Бердичівською, на півдні — з Проскурівською округами, на заході і північному заході — з Польщею.

• 
  Карта Шепетівської округи у складі Волинської губернії, 1923
• 
  Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Шепетівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно з даними Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі постійно проживало 659 435 чоловік (48,59 % чоловіків, що становило 320 408 осіб і 51,41 % жінок — 339 027 осіб). З них 82 052 були міськими, а 577 383 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 536 026 осіб (81,3 %) були українці, 60 215 осіб (9,1 %) — поляки, 48 027 осіб (7,3 %) — євреї, 7 565 осіб (1,2 %) — росіяни, 3 902 осіб (0,6 %) — німці, 1 721 осіб (0,3 %) — чехи і словаки, 665 осіб (0,1 %) — білоруси, інші національності загалом становили 606 осіб (0,1 %), іноземці — 311 осіб (0,06 %).

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[5]

	населення	українці	поляки	євреї	росіяни	німці	чехи	білоруси
м. Шепетівка	14 693	53,1	10,2	26,7	7,3	0,3	0,6	1,0
Антонівський район	46 103	87,3	11,3	0,7	0,4			0,1
Базалійський район	36 832	86,4	11,4	1,8	0,2
Ганнопільський район	53 796	84,2	6,8	7,5	0,7	0,4
Грицівський район	45 132	90,3	5,2	4,0	0,3			0,1
Ізяславський район	50 206	82,1	4,7	10,3	2,5	0,1		0,1
Красилівський район	51 004	84,2	8,4	6,7	0,4			0,1
Ляховецький район	43 872	85,8	7,1	5,7	1,1			0,1
Плужанський район	42 596	75,1	15,0	3,6	1,0	2,6	1,9
Полонський район	61 334	70,1	15,7	12,1	0,8	0,9	0,1	0,1
Славутський район	40 940	73,9	8,3	12,0	3,1	0,7	1,6	0,1
Старокостянтинівський район	84 729	81,7	6,3	10,3	1,3			0,1
Судилкивський район	43 984	75,7	15,4	4,5	0,4	3,6	0,1	0,2
Теофіпольський район	44 525	91,1	4,4	3,6	0,6
Шепетівська округа	659 746	81,2	9,1	7,3	1,1	0,6	0,3	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Шепетівської округи за переписом 1926 року^[5]

	населення	українська	єврейська	польська	російська	інша
м. Шепетівка	14 693	54,6	24,8	6,8	11,9	1,9
Ганнопільський район	53 796	88,3	7,5	2,6	0,9	0,8
Антонівський район	46 103	90,8	0,6	7,7	0,6	0,3
Базалійський район	36 832	88,0	1,7	7,4	2,8	0,2
Грицівський район	45 132	93,4	3,9	2,1	0,4	0,2
Ізяславський район	50 206	83,8	10,0	2,4	3,7	0,2
Красилівський район	51 004	87,5	6,3	5,2	0,7	0,3
Ляховецький район	43 872	90,1	5,6	2,9	1,1	0,3
Плужанський район	42 596	78,9	3,6	11,7	1,1	4,8
Полонський район	61 334	74,3	11,7	11,4	1,1	1,4
Славутський район	40 940	76,7	11,6	4,9	4,1	2,7
Старокостянтинівський район	84 729	83,8	9,8	3,6	2,2	0,6
Судилкивський район	43 984	82,6	4,4	8,5	0,6	3,9
Теофіпольський район	44 525	93,2	3,6	2,4	0,6	0,2
Шепетівська округа	659 746	84,5	7,0	5,5	1,8	1,2

Склад округи

На момент створення до складу округи входили 14 районів:

1. Антонинський — Антонини;
2. Базалійський — Базалія;
3. Берездівський — Берездів;
4. Ганнопільський — Ганнопіль;
5. Грицівський — Гриців;
6. Ізяславський — Ізяслав;
7. Красилівський — Красилів;
8. Ляховецький — Ляхівці;
9. Плужнянський — Плужне;
10. Полонський — Полонне;
11. Славутський — Славута;
12. Старо-Костянтинівський — Старокостянтинів;
13. Судилківський — Судилків;
14. Теофіпольський — Теофіполь.

За постановою ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 21 серпня 1924 року Берездівський район був розформований, а його територія віднесена до Ганнопільського, Славутського, Судилківського і Полонського районів.^[6]

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Тарабрін Степан Якович (1923—1924)
• Закс Григорій Наумович (.08.1924—.08.1926)
• Шустін Аркадій Якович (.08.1926—.07.1928)
• Коровченко Арсеній Омелянович (1928—1929)
• Пилипенко Г. Г. (1929—1930)
• Лебедєв (1930—18.01.1930)
• Мариничев (18.01.1930—22.04.1930)
• Мазур Франц Тимофійович (22.04.1930—.08.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Чайковський І. Л. (1923—1924)
• Осадчий Микола Семенович (1924—1927)
• Кока Костянтин Панасович (1927—.09.1929)
• Сукачов Георгій Павлович (.09.1929—22.04.1930)
• Хорошев (22.04.1930—.08.1930)

Див. також

• Повстання селян Шепетівської округи (1930)
• Шепетівський округ