Волинська округа

Не плутати з Волинською округою — адміністративно-територіальним утворенням Цивільного управління східних земель 1919–1920 рр.

Не плутати з Волинською округою — тимчасовою адміністративно-територіальною одиницею Польської Республіки 1920–1921 рр.

Не плутати з Генеральною округою Волинь — адміністративно-територіальним утворенням нацистської Німеччини 1941–1944 рр.

Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року — Жито́мирська^[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Житомир. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.

Волинська (Житомирська) округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Волинська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	690 119 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Житомир
Кількість районних рад:	14
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:300px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:300px; overflow:hidden;"><div style="margin:-180px -0px -160px -180px;"> Карта Волинської (кол. Житомирської) округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

На півночі округа межувала з Коростенською, на сході — з Київською, на півдні — з Бердичівською, а на заході — з Шепетівською округами.

Історія

Створена 7 березня 1923 року у складі Волинської губернії^[4] з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:^[4]

• Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
• Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
• Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської волостей Новгород-Волинського повіту.
• Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
• Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
• Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
• Іванківський (Левківський) — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту.
• Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
• Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
• Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
• Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
• Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
• Коднянський (Солотвинський) — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року^[5].
• Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.

21 серпня 1924:^[6]

• Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
• Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
• Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
• Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
• Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
• с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
• Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
• Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
• колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
• село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
• колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.

13 березня 1925:^[7]

• Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
• Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням:
  • Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
  • Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
• с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
• Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.

28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради^[8].

17 червня 1925:^[5]

• Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
• Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
• Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
• П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
• М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
• В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
• Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
• Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.

23 вересня 1925:^[9]

• Фасівський район розформований, з приєднанням території:

• Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;

• Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
• Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.

• Левківський район ліквідований.
• Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:

• Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;

• Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
• Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.

• Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
• Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
• Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
• Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
• Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР^[10].

• 
  Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923
• 
  Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43% чоловіків і 50,57% жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.

Національний склад

За етнічним складом 66,8% населення були українці, 12,6% поляки, 9,5% євреї, 7,3% німці, 2,9% росіяни, інші національності загалом 0,9%.

Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.^[11]

№	Місто/район	Населення, осіб	Національний склад, %
			українці		росіяни		євреї		поляки		німці
			осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
1	м. Житомир	76 597	28 469	37,2%	10 530	13,7%	30 001	39,2%	5 653	7,4%	713	0,9%
2	Баранівський район	44 341	33 370	75,3%	264	0,6%	3 770	8,5%	5 730	12,9%	1 017	2,3%
3	м. Баранівка	5 367	3 395	63,3%	85	1,6%	1 602	29,8%	187	3,5%	42	0,8%
4	Баранівський район (села)	38 974	29 975	76,9%	179	0,5%	2 168	5,6%	5 543	14,2%	975	2,5%
5	Володарський район	48 607	31 555	64,9%	347	0,7%	2 615	5,4%	5 362	11,0%	8 386	17,3%
6	м. Кутузов-Володарський	4 015	1 768	44,0%	23	0,6%	2 068	51,5%	35	0,9%	111	2,8%
7	Володарський район (села)	44 592	29 787	66,8%	324	0,7%	547	1,2%	5 327	11,9%	8 275	18,6%
8	Іванківський район	45 268	40 490	89,4%	165	0,4%	2 111	4,7%	2 226	4,9%	109	0,2%
9	м. Котельня	3 365	2 236	66,4%	17	0,5%	896	26,6%	194	5,8%	0	0,0%
10	Іванківський район (села)	41 903	38 254	91,3%	148	0,4%	1 215	2,9%	2 032	4,8%	109	0,3%
11	Коростишівський район	41 486	35 115	84,6%	945	2,3%	3 092	7,5%	1 867	4,5%	355	0,9%
12	м. Коростишів	8 092	4 551	56,2%	110	1,4%	3 017	37,3%	209	2,6%	139	1,7%
13	Коростишівський район (села)	33 394	30 564	91,5%	835	2,5%	75	0,2%	1 658	5,0%	216	0,6%
14	Мархлевський район	40 904	77 34	18,9%	145	0,4%	1 016	2,5%	28 332	69,3%	3575	8,7%
15	Новоград-Волинський район	63 084	37 265	59,1%	2 030	3,2%	7 016	11,1%	8 269	13,1%	8 129	12,9%
16	м. Новоград-Волинський	14 897	5 773	38,8%	1 007	6,8%	6 553	44,0%	722	4,8%	670	4,5%
17	Новоград-Волинський район (села)	48 187	31 492	65,4%	1 023	2,1%	463	1,0%	7 547	15,7%	7 459	15,5%
18	Потіївський район	41 898	35 938	85,8%	584	1,4%	420	1,0%	3 400	8,1%	1 263	3,0%
19	Пулинський район	59 533	30 608	51,4%	1 878	3,2%	2 209	3,7%	7 728	13,0%	15 906	26,7%
20	м. Пулини	3 367	2 059	61,2%	29	0,9%	1 056	31,4%	61	1,8%	142	4,2%
21	м. Соколів	742	6	0,8%	13	1,8%	455	61,3%	2	0,3%	260	35,0%
22	Пулинський район (села)	55 424	28 543	51,5%	1 836	3,3%	698	1,3%	7 665	13,8%	15 504	28,0%
23	Радомишльський район	59 424	50 227	84,5%	565	1,0%	4 781	8,0%	2 403	4,0%	1 272	2,1%
24	м. Радомишль	12 933	7 337	56,7%	475	3,7%	4 637	35,9%	166	1,3%	229	1,8%
25	Радомишльський район (села)	46 491	42 890	92,3%	90	0,2%	144	0,3%	2 237	4,8%	1 043	2,2%
26	Романівський район	43 330	29 525	68,1%	693	1,6%	4 361	10,1%	5 124	11,8%	3 177	7,3%
27	м. Романів	7 559	4 060	53,7%	175	2,3%	2 672	35,3%	555	7,3%	19	0,3%
28	Романівський район (села)	35 771	25 465	71,2%	518	1,4%	1 689	4,7%	4 569	12,8%	3 158	8,8%
29	Троянівський район	38 665	28 798	74,5%	774	2,0%	1 076	2,8%	6 546	16,9%	1 338	3,5%
30	Черняхівський район	51 243	41 559	81,1%	629	1,2%	2 335	4,6%	1 616	3,2%	3 167	6,2%
31	м. Черняхів	5 524	3 430	62,1%	55	1,0%	1 898	34,4%	19	0,3%	56	1,0%
32	Черняхівський район (села)	45 719	38 129	83,4%	574	1,3%	437	1,0%	1 597	3,5%	3 111	6,8%
33	Ярунський район	36 076	30 610	84,8%	240	0,7%	786	2,2%	2 371	6,6%	1 887	5,2%

Мовний склад

Рідна мова населення Волинської округи за переписом 1926 року^[11]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Житомир	76 597	33,9	26,1	40,0
Баранівський	44 341	80,1	0,7	19,1
Володарський	48 607	71,9	0,9	27,2
Іванківський	45 268	92,9	0,5	6,6
Коростишівський	41 486	85,5	2,4	12,1
Мархлівський	40 904	54,7	0,5	44,9
Новоград-Волинський	63 084	67,1	4,2	28,7
Потіївський	41 898	90,7	1,5	7,8
Пулинський	59 533	60,8	3,3	35,9
Радомисльський	59 424	87,0	1,4	11,6
Романівський	43 330	72,4	1,9	25,7
Троянівський	38 665	85,1	2,1	12,8
Черняхівський	51 243	82,7	1,3	16,0
Ярунський	36 076	88,0	0,8	11,2
Волинська округа	690 456	72,8	4,5	22,7

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Буханов Ф. Є. (.03.1923—.09.1923)
• Рижиков (.09.1923—.11.1923)
• Вержбицький, в. о. (.11.1923—1924)
• Бегайло Роман Олександрович (.11.1924—.04.1925)
• Тарабрін Степан Якович (.04.1925—.09.1925)
• Данилов П. В. (.09.1925—.11.1925)
• Доненко Микола Юхимович (.11.1925—.02.1928)
• Левицький Михайло Васильович (1928—.08.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Разумов (21.03.1923—1923)
• Коваленко Юхим Семенович (1923)
• Чайковський І. Л. (1923)
• Коваленко Юхим Семенович (1923—1924)
• Шебло Роман Васильович (1924—1925)
• Табаков Зіновій Якович (1925—.08.1925)
• Сульженко Кузьма Гнатович (.08.1925—.10.1925)
• Сумцов Микола Михайлович (.10.1925—1.01.1927)
• Бега Федот Федотович (1.01.1927—.01.1927)
• Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1927—.08.1927)
• Бега Федот Федотович (.08.1927—.11.1927)
• Чебукін Павло Васильович (.11.1927—.01.1928)
• Тернопольченко Михайло Дмитрович (.01.1928—.09.1929)
• Стегній Андрій Олексійович (.09.1929—.01.1930)
• Нефоросний Олексій Іванович (.01.1930—.09.1930)