Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шифрін Яків Соломонович
радіофізик, фахівець в галузі теорії антен і поширення радіохвиль, створювач статистичної теорії антен, заслужений діяч науки і техніки Ук З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Яків Соломонович Шифрін (нар. 23 квітня 1920, м. Мстиславль, БРСР — 6 серпня 2019, м. Харків, Україна) — український радіофізик, фахівець в галузі теорії антен і поширення радіохвиль, засновник наукового напряму статистичної теорії антен, заслужений діяч науки і техніки України, довічний дійсний член міжнародного інституту радіоінженерів (США) (Life Fellow IEEE), доктор технічних наук, професор, почесний громадянин міста Харкова.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Яків Шифрін народився 23 квітня 1920 року у м. Мстиславль (Білорусь).
1925 року його родина переїхала до Ленінграда, де він 1937 року закінчив середню школу № 37 зі срібною медаллю (нині, як і до 1917 р., 2-га Санкт-Петербурзька гімназія імені Олександра І).[1]
Після школи він продовжив навчання на фізичному факультеті Ленінградського державного університету. З початком війни пішов в Народне ополчення Ленінграда, звідки наприкінці серпня 1941 його було направлено на навчання до Військової Червонопрапорної академії зв'язку імені С. М. Буденного (ВЧАЗ).
Влітку й восени 1943 року брав участь у боях за звільнення України на Третьому Українському фронті. Після закінчення 1944 році радіофакультету ВЧАЗ і коротких курсів по радіолокації його було призначено командиром однієї з нових батарей станцій гарматного наведення (СГН), яка до кінця війни брала участь у бойових діях.[2]
У період з 1946 по 1948 він викладав радіолокацію в Житомирському училищі зенітної артилерії.
1948—1980 Яків Шифрін працював в Артилерійській радіотехнічній академії, що пізніше іменувалась Військова інженерна радіотехнічна академія ППО імені Л. А. Говорова.[3]
1952 року ним була захищена кандидатська дисертація, а 1965 році — докторська дисертація[4].
З 1957 року він обіймав посаду завідувача кафедри антен і поширення радіохвиль в Артилерійській радіотехнічній академії.[2]
1961 йому присвоїли звання полковник-інженер.
З 1980 по лютий 2019 року працював в Харківському національному університеті радіоелектроніки, де обіймав посади професора, завідувача кафедри технічної електродинаміки і антен (1991—1996) та головного наукового співробітника.[3][2][5]
C квітня 2019 року був — головним науковим співробітником Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»[5].
Remove ads
Наукова робота
Яків Шифрін зробив фундаментальний внесок у науку з ряду напрямків сучасної радіоелектроніки та радіофізики. Він є засновником нового наукового напрямку — статистичної теорії антен (СТА) — теорії антен з випадковими джерелами.
Його монографію «Питання статистичної теорії антен» було видано англійською як «Statistical Antena Theory» (Golem Press, 1971) в США.[9]
Також він продовжує дослідження з таких напрямів як:
- далеке тропосферне поширення радіохвиль;
- розробка теорії антен з нелінійними елементами;
- діагностика фазованих антенних решіток[3].
У 1993 році він організував Українську національну асоціацію «Антени»[10] та ініціював перші в Україні міжнародні конференції з теорії і техніки антен.
Remove ads
Творчий доробок
Узагальнити
Перспектива
Він є автором понад 380 наукових робіт, серед яких 14 монографій. Під його керівництвом підготовлено близько 20 докторів та 50 кандидатів наук[3]. Почесний професор 5 закладів вищої освіти України та Росії, Почесний доктор Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна.
Монографії
- Шифрин Я. С., Черный Ф. Б. и др. Экспериментальное исследование дальнего тропосферного распространения ультракоротких радиоволн / Под ред. Шифрина Я. С. — Х.: АРТА, 1964. — 103с.
- Дальнее тропосферное распространение УКВ/ Под ред. Я. С. Шифрина Б. А. Введенского, М. А. Колосова и др. — М.: Сов. Радио,1965. — 416 с.
- Шифрин Я. С. Вопросы статистической теории антенн. — М.: Сов. радио. — 1970. — 384 с. (переклад на англ. мову: Shifrin Y. S. Statistical Antenna Theory. — Golem Press, USA. — 1971. — 370 p.)
- Шифрин Я. С., Усин В. А. Основы статистической теории голографического метода определения параметров антенн // Методы измерений параметров излучающих систем в ближней зон / Под ред. Л. Д. Бахраха. — Л.: Наука., 1985. — Гл. 5. — 52 с.
- Шифрин Я. С. Статистическая теория антенн // Справочник по антенной технике. Т.1. Под ред. Я. Н. Фельда и Е. Г. Зелкина.- М., 1997. — Гл. 9. . — 57 с.
Навчальні посібники
- Шифрин Я. С., Гукасов Ю. Г., Корниенко Л. Г. Сборник упражнений по курсу «Антенные устройства». — Х.: ВИРТА, 1970. — 49 с.
- Расчет и проектирование антенн сверхвысоких частот: Пособ. по курс. и диплом. проектированию / Я. С. Шифрин, Ю. Г. Гукасов, Л. Г. Корниенко и др. / Под. ред. проф. Я. С. Шифрина. — Х.: ВИРТА, 1971. — 285 с.
- Шифрин Я. С. Антенные устройства: Курс лекций. Ч.1. — Х.: ВИРТА, 1971. — 212 с.
- Шифрин Я. С., Гукасов Ю. Г., Базарнов П. А. Новые типы антенн: Учеб. пособие / Под. ред. проф. Я. С. Шифрина. — Х.: ВИРТА. — 1971. — 136 с.
- Шифрин Я. С. Антенные устройства: Курс лекций. Ч.1., 2-е изд. — Х.: ВИРТА, 1972. — 217 с.
- Шифрин Я. С. Антенные устройства: Курс лекций. Ч.2. — Х.: ВИРТА, 1971. — 168 с.
- Шифрин Я. С. Антенные устройства: Курс лекций. Ч.2., 2-е изд. — Х.: ВИРТА, 1973. — 168 с.
- Шифрин Я. С. Антенны миллиметрового и оптического диапазонов волн: Курс лекций. Х., 1996. — 85 с.
Remove ads
Нагороди та відзнаки
- Премія імені О. С. Попова «За праці в області СТА, що зробили фундаментальний внесок у теорію та техніку антен» (1983);
- Премія «За найкращу наукову роботу» Держкомітету СРСР з народної освіти (1988);
- Заслужений діяч науки та техніки України (1991);
- Соросівського професора (1994);[4]
- Дійсний член міжнародного інституту радіоінженерів (США) — Fellow IEEE, а з 2008 року — довічний дійсний член — Life Fellow IEEE.
- Персональна стипендія Президента України (2000);
- Знак «За наукові досягнення» (2005);
- Нагорода Європейської мікрохвильової асоціації «За видатну професійну діяльність» — «EuMA Outstanding Career Award» (2014);[11]
- Pioneer Award IEEE, AESS (США) за фундаментальний внесок в радіофізику і статистичну теорію антен (2015);[12],[13]
- Почесний громадянин Харкова (2016);[4]
- Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2016);[14]
- Знак Харківської міської ради «Слобожанська слава»[15],[16]
Серед його відзнак також 5 орденів та 20 медалей.
Remove ads
Примітки
Джерела
Див. також
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads