Шлойме Ройтман

Шлойме Ройтман (Ройтман Соломон Іделевич) (11 лютого 1913, Могилів-Подільський — 1985, Герцлія, Ізраїль) — єврейський літературознавець і поет, кандидат філологічних наук, член Союзу письменників СРСР, 1960 — «відмінник народної освіти» РСФСР. Лауреат премії ім. І. Мангера та премії Всесвітнього конгресу культури на їдиш.

Шлойме Ройтман
Народився	11 лютого 1913(1913-02-11) Могилів-Подільський
Помер	1985(1985) Герцлія
Громадянство	Російська імперія →  СРСР →  Ізраїль
Національність	єврей
Діяльність	письменник, поет
Знання мов	їдиш
Мова творів	їдиш
Нагороди	відмінник народної освіти РСФСР премія ім. Мангера премія Всесвітнього конгресу культури на їдиш

Життєпис

Походить із родини ремісників. 1931 року виходять друком його перші вірші в харківському журналі «Зай грейт».

У 1930-х роках друкується в єврейській періодиці Києва, Мінська, Москви та Харкова.

1939 року закінчив Московський педагогічний інститут, 1941 року захистив кандидатську дисертацію; працював вчителем у середній школі.

Протягом 1945—1948 років працював редактором у московському видавництві «Емес».

Після вбивства Соломона Міхоелса не чекав приходу по нього, а повернувся до Могилева-Подільського, кілька місяців переховувався.

Після розгрому єврейської культури в СРСР з 1948 року працював старшим викладачем російської та зарубіжної літератури Марійського державного педагогічного інституту ім. Крупської в Йошкар-Олі, 1949 — доцент.

З 1961 року постійно дописує в журнал «Советіш геймланд».

На початку 1970-х відбувся його творчий вечір у Могилів-Подільській бібліотеці.

1973 року репатріюється до Ізраїлю.

Вийшли друком такі його поетичні збірки

• 1940 — «Виноградник»,
• 1947 (перевидано російською 1965) — «Доброго ранку, співак!»,
• 1955 — «Світло й тіні» — в перекладі російською мовою,
• 1971 — «Материнський наспів»,
• 1975 — «Блазень та лицар»,
• 1976 — «Мій ізраїльський ріжок»,
• 1977 — «Сонети»,
• 1980 — «Герцлійські строфи»,
• 1982 — «Вірші про народний дух»,
• 1984 — «Ліричне дихання. Другий том сонетів».

Його твори переведені, зокрема, і марійською мовою.

Посмертно вийшло дві збірки прози:

• 1986 — «Коли прокидаються речі»,
• 1988 — «Фрази».

Джерела

• http://www.marihistory.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1725:2011-11-17-16-38-58&catid=48:2011-01-01-15-41-23&Itemid=156 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ізраїльська енциклопедія (рос.) [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Мої земляки-літератори з Придністров'я(рос.)