Шмідт Віра Федорівна

Віра Федорівна Шмідт, до шлюбу Яницька (27 липня 1889, Старокостянтинів — 17 липня 1937, Москва) — російська психоаналітик та освітянка українського походження; секретар Російського психоаналітичного товариства, авторка брошури «Психоаналітичне виховання в Радянській Росії» і ряду статей з психоаналізу дитинства.

Шмідт Віра Федорівна
Ім'я при народженні	рос. Вера Федоровна Яницкая
Народилася	27 липня 1889(1889-07-27)  Старокостянтинів, Російська імперія
Померла	17 липня 1937(1937-07-17)[1][2][3] (47 років)  Москва, СРСР  ·рак щитоподібної залози
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	освітянка, психоаналітик
Батько	Fyodor Yanitskiyd
Мати	Яницька Єлизавета Львівна
У шлюбі з	Шмідт Отто Юлійович[4]
Діти	Vladimir Schmidtd
Шмідт Віра Федорівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмідт.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яницька.

Біографія

Віра Яницька народилася і виросла в Старокостянтинові Волинської губернії (зараз Хмельницька область, Україна), в родині лікарів Федора Феодосійовича Яницького (1852—1937) та Єлизавети Гросман (1853—1913). Мати — одна з перших жінок-лікарок в Російській імперії, донька колезького асесора, лікаря Одеського повітового училища, який пізніше став статським радником, Льва Мойсейовича Гросмана (1819—1896). Батько — військовий лікар-хірург, дійсний таємний радник, генерал-полковник, член Медичної ради при Головному військово-санітарному управлінні УСРР і консультант Головного військово-санітарного управління Червоної Армії. Багато років батьки Віри Яницькох працювали земськими лікарями в Полтавській губернії. У родині, крім Віри, було ще троє дітей. Двоє з них померли в дитинстві, тому їхні імена невідомі. Молодший брат — бібліотечний діяч Микола Яницький.

В Одесі Віра Шмідт закінчила Маріїнську жіночу гімназію із золотою медаллю. У 1912 році вона закінчила історичний факультет Вищих жіночих (Бестужівських) курсів у Петербурзі.

Брала участь у революційному русі: у 1905 році брала участь у страйку учнів Одеси, відвідувала зібрання, брала участь у вуличних демонстраціях.

У 1913 році її батько Федір Яницький, брат Микола і Віра Яницька постановою сенату були визнані в спадковому дворянському достоїнстві з правом на внесення до дворянської родовідної книги, до третьої її частини.

У 1917 році виїхала з чоловіком, О. Ю. Шмідтом, до Петрограду, а потім в цьому ж році — до Москви. Після революції Шмідт закінчила курси в Інституті вищої нервової діяльності (1920-ті рр.) та Університеті марксизму-ленінізму (1936 р.).

Померла Віра Шмідт у 1937 році від раку щитоподібної залози, що утворився на тлі тривалої базедової хвороби.

Могила Віри Шмідт на Новодівичому кладовищі

Професійна діяльність

У 1917 році Шмідт почала працювати у дошкільному відділенні Народного комісаріату освіти, а з 1921 по 1925 рр. була однією із співробітниць Дитячого будинку-лабораторії «Міжнародна солідарність», де велися систематичні спостереження за розвитком дітей молодшого віку. З 1930 р. працювала в Експериментально-дефектологічному інституті.

Спостереження за сином Волииком (Володимир Шмідт, 1920—2008) лягли в основу двох її статей і книги «Щоденник матері» (1920—1923, опублікована 2009—2010).

Шмідт займалася питаннями вивчення і виховання дітей в нормі і при відхиленнях у розвитку. Відзначала велику роль організованого виховання дітей, починаючи з дошкільного віку. Вважала за необхідне створити дошкільні заклади для дітей. Організація таких установ, на її думку, призведе до того, що діти прийдуть до школи з певним запасом навичок, досвіду, часто грамотними.

Шмідт також займалася науково-дослідною роботою. Вивчала вплив харчових рефлексів на величину безумовної слюновидільної реакції. У своїх роботах, які стосуються дітей з відхиленнями у розвитку, вивчила питання про шкідливий вплив на формування психічного розвитку дитини. Вона показала, що не тільки різні діти по-різному реагують на одні й ті ж обставини, але й те, що одна і та ж дитина в різні періоди свого життя може проявити різні реакції. Шмідт показала, як несприятливі умови формують психопатоподібні риси в поведінці дитини. Її діяльність високо оцінював Лев Виготський.

Родина

• Чоловік — математик, географ і полярник Отто Шмідт.
• Син — кандидат технічних наук Володимир Оттович Шмідт (1920—2008)
• Тітка — відома перекладачка Марина Львівна Ліхтенштадт (до шлюбу Гроссман, 1857—1937), учасниця «Народой волі» і засновниця «Групи допомоги політичним в'язням Шліссельбургської каторжної в'язниці», дружина літератора і судового діяча Йосипа Мойсейовича Ліхтенштадта (1842—1896, їй присвячена книга Олександри Бруштейн «Квіти Шліссельбурга»). Їхній син (двоюрідний брат В. Ф. Шмідт) — есер-максималіст Володимир Осипович Ліхтенштадт (1882—1919, відомий також як Федір Мазін), був засуджений до смертної кари через повішення (заміненої на вічну каторгу) за участь у замаху на Петра Столипіна; перекладач головної праці Отто Вейнінгера «Стать і характер» (1908).
• Інша тітка — Раїса Прибильова (при народженні Розалія Львівна Гросман, 1858—1900), учасниця «Народної волі», засуджена у справі «сімнадцяти народовольців» (1883); дружина літераторів-народовольців Олександра Васильовича Прибильова (1857—1936) і Миколи Сергійовича Тютчева (1856—1924).
• Племінник, син брата Миколи Яницького — радянський і російський соціолог, доктор філософських наук, професор Олег Миколайович Яницький.

Твори

• Шмидт, В. Ф. Психоаналитические и педагогические труды. Т. 1: Дневник матери: первый год жизни. — Ижевск: ERGO, 2009. ISBN 978-5-98904-050-6
• Шмидт, В. Ф. Психоаналитические и педагогические труды. Т. 2: Дневник матери: второй и третий годы жизни. — Ижевск: ERGO, 2010. ISBN 978-5-98904-061-2
• Шмидт, В. Ф. Психоаналитические и педагогические труды. Т. 3: Психоаналитическое воспитание. — Ижевск: ERGO, 2012. ISBN 978-5-98904-065-0
• Vera Schmidt. Sämtliche Werke. Ahriman-Verlag GmbH, 2010. EAN: 978-3894848194