Штангей Володимир Фокович

Володи́мир Фо́кович Штанге́й (*1895(1895), с. Мошурів (нині Тальнівський район Черкаської області) — †3 листопада 1937, Сандармох, Карелія, СРСР) — український письменник доби Розстріляного відродження.

Володимир Штангей
Володимир Штангей, 1926 рік
Ім'я при народженні	Володимир Фокович Штангей
Народився	1895(1895) с. Мошурів, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1937(1937-11-03) Сандармох, Карелія,  РРФСР,  СРСР
Поховання	Сандармох
Національність	українець
Діяльність	письменник
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Роки активності	з 1927
Партія	КПРС

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штангей.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Родом із с. Мошурів Уманського повіту Київської губернії (нині Тальнівський район Черкаської області), українець.

У 1913-14 роках навчався в Катеринославському землемірному училищі.

У Першу світову війну 1914–1918 рр. Володимир Штангей служив рядовим 188-го Карського полку. За списом втрат цього полку – пропав без звістки^[1].

Бувши в німецькому полоні за першої світової війни, друкував перші оповідання у видавництві Союзу визволення України («Громадська думка» та ін.), за часів совєцької окупації належав до літературної організації «Плуг». Був членом ВКП(б), мав вищу освіту, працював заввідділу масової і політичної роботи клубу ім. Блакитного, проживав у Харкові.

Окремими виданнями вийшли книжки оповідань:

• «Батрачка» (1927),
• «Злочин у степу»,
• «Образа» (1929),
• «Золотий»,
• «Межа» (1930),
• «Один день»,
• «Удруге народжені» (1931),
• «На землі»,
• «Том новел» (1932),
• «Один день» (1933).

Заарештований 6 грудня 1934 р. у справі «боротьбистської контрреволюційної організації». Виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у м. Києві 27—28 березня 1935 р. засуджений за ст. 54-8-11 КК УСРР на 10 років позбавлення волі. Відбував покарання у Соловках, працював на складі частини постачання, навчався на курсах лікпомів. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

Реабілітований посмертно — Військовою колегією Верховного суду СРСР (04.08.1956).

Див. також

• Список Сандармоху

Джерела і література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Сандармох. Убієнним синам України. — Петрозаводськ: Скандинавія, 2006.
• Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К. : Сфера, 2003.
• Шевченко С. В. Імперія терору. — К.: Фенікс, 2021. — С. 339.