Штаєр Петро Федорович

Шта́єр Пе́тро Фе́дорович (24 лютого 1952, Колочава) — український скульптор.

Штаєр Петро Федорович
Народився	24 лютого 1952(1952-02-24) (73 роки) Колочава
Громадянство	Україна
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Працював у містах	Львів

Біографія

Народився 24 лютого 1952 року в селі Колочава на Закарпатської області. 1974 року закінчив відділ художнього скла Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Іван Якунін та Іван Самотос. Працює в галузі станкової та монуметальної скульптури. Брав участь в обласних, зональних, республіканських та всесоюзних виставках. Учасник групової виставки 1985 року.^[1] Член Національної спілки художників України.^[2]

Роботи

Станкові

• «Буду міліціонером» (1982, тонований гіпс, 48×30×30).^[1]
• «Перше вересня» (1982, склоцемент, 62×37×35).^[1]
• «Першокласник» (1982, склопласт, 48×35×37).^[3]
• «Портрет відмінника бойової та політичної підготовки рядового Амуніязова» (1982, тонований гіпс, 47×32×34).^[1]
• «Студентка» (1982, тонований гіпс, 50×30×25).^[1]
• «Господар будівництва» (1983, склоцемент, 95×40×40).^[1]
• «Мені тринадцятий минало» (1983, тонований гіпс, 30×46×28).^[1]
• Портрет поета Рафаеля Альберті (1983, склоцемент, 70×45×46).^[1]
• «Червоний кіннотник» (1983, тонований гіпс, 60×45×30).^[1]
• «Зірки газопроводу» (1984, тонований гіпс, 60×60×16).^[1]
• «Квітка газопроводу» (1984, тонований гіпс, 50×46×20).^[1]
• «На захист» (1984, склоцемент, 80×60×58).^[1]
• «Перемога» (1984, бетон, 105×110×80).^[1]
• «Прометей Уренгою» (1984, тонований гіпс, 130×80×30).^[1]
• «С. А. Ковпак» (1984, склоцемент, 114×49×45).^[1]
• «А мирне поле кличе» (1984, тонований гіпс, 45×40×60).^[1]
• «В. І. Ленін» (1985, гіпс, 150×110×65).^[1]
• «Портрет студента зі Шрі-Ланки Суреша Хенрі ді Сільва» (1985, тонований гіпс, 100×70×30).^[1]
• «Перемога» (1985, тонований залізобетон, 110×72×55).^[4]
• «Над горами сонце сходить» (1986, тонований гіпс, 56×33×46).^[5]

Монументальні

• Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича у Львові (1997, архітектор Роман Сивенький).^[6]
• Монумент «Вознесіння» в Івано-Франківську (2001, архітектор Роман Сивенький).^[7]
• Пам'ятник на могилі Івана Бутрина на Личаківському цвинтарі, поле № 1а (чорний граніт, бронза, між 1993 і 1996).^[8]
• Пам'ятник генералу Романові Шухевичу у Краківці (1997, архітектор Володимир Блюсюк). Проект здобув першу премію на конкурсі.^[9]
• Пам'ятники Шевченкові в селах Суховоля (1991, архітектор Анатолій Мокровський), Мшана (2008), Заверещиця (2009)^[10], Тучне (2010)^[11], у містах Яворів (1996, співавтори скульптор Петро Чепель, архітектори Степан Лукашик і Любомир Новосілець)^[12], Тлумач (2010, архітектор Михайло Ходан).^[13]
• Пам'ятний знак у Верблянах Яворівського району на честь ювілею Різдва Христового (2000).^[14]
• Пам'ятний знак у Яворові на честь ювілею Різдва Христового (2000, архітектор Любомир Новосілець).^[15]
• Пам'ятник Михайлові Вербицькому в Яворові. Співавтор Петро Чепель.^[16]