Штрум Ілля Якович

Ілля́ Яко́вич Штру́м (1880, с. Веприк, Козелецький повіт, Чернігівська губернія — 1946) — вчений, педагог, доктор медичних наук, професор, ректор Харківського медичного інституту (1923—1925); директор Українського інституту робочої медицини; директор Дніпропетровського інституту патології і гігієни праці.

Штрум Ілля Якович
Народився	1880(1880) Веприк
Помер	1946(1946)
Діяльність	лікар
Alma mater	Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира (1910)
Заклад	Харківський національний медичний університет Дніпровський державний медичний університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор медичних наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штрум.

Біографія

Народився в 1880 р. у селі Веприк Козелецького повіту Чернігівської губернії. Після закінчення медичного факультету Київського університету в 1910 р., почав працювати повітовим лікарем у Кобеляцькому повіті Полтавської губернії.

Був висланий з Полтавської губернії за революційну діяльність і політичну неблагонадійність.

Влаштувався в Подільській губернії лікарем на цукровий завод. Під час Першої світової війни служить полковим лікарем на австрійсько-румунському фронті.

Після революції — член партії есерів, а в 1919 р. вступив в Російську комуністичну партію.

В 1922 р. — член правління Санітарно-бактеріологічного інституту Харківського медичного товариства.

1923—1925 рр. — очолює Харківську губернську лікарняну секцію, працює асистентом факультетської терапевтичної клініки.

З 28 вересня 1923 р. — ректор Харківського медичного інституту (ХМІ)^[1].

На початку 1923—1924 навчального року у ХМІ на п'ятому курсі були введені напрямки (ухили): лікувальний: терапевтична і хірургічна секції, й санітарно-профілактичний: санітарно-епідеміологічна секція та охорона материнства і дитинства.

У травні 1924 р. на І Всеросійській конференції з вищої медичної освіти навколо питання про ухили розгорнулася дискусія. Керівники наркомату охорони здоров'я РРФСР М.О. Семашко і З.П. Соловйов вважали, що спеціалізація повинна вестися після закінчення вузу. Делегати України відстоювали ухили: ректор Харківського медичного інституту І.Я. Штрум виступив з доповіддю «Нападки на українську систему ухилів є плодом непорозуміння»^[2].

Під час керування Штрума І. Я. медінститутом:

• була створена кафедра інфекційних хвороб (на базі інфекційного відділення військового шпиталю).
• на першій в Україні кафедрі рентгенології почали викладати нову дисциплину — рентгенологію.
• в 1923—1924 рр. починає діяти кафедра гігієни (перша в Україні)^[1].

На базі кафедри гігієни та екології № 1 ХМІ з 1923 року було створено 4 профільних кафедри гігієни (гігієна праці, гігієна дітей та підлітків, гігієна харчування, комунальної гігієни)^[3].

Деякі кафедри починають поділятися на дві (кафедра неврології розділилася на: факультетської неврології та госпітальної неврології). В 1924 р. скасовується інститут політкомісарів у вищій школі, тому роль ректора в управлінні колективом викладачів і студентів значно зростає^[4].

У 1923 р. вперше в країні була створена кафедра гігієни праці, яка працювала на базі організованого у тому ж році Інституту робітничої медицини (потім Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань). Інститут і кафедра стали першим в УРСР науковим центром з охорони праці й боротьби з професійними хворобами. Почали відкривати філії в Сталіно, Одесі, Дніпропетровську^[5].

14 листопада 1925 р. в Сталіно було відкрито Український інститут робочої медицини. Свої перші кроки нова науково-дослідна установа зробила під патронатом Харківського інституту робочої медицини як його філія. А ініціатором створення Донецького НДІ і його першим директором став ректор ХМІ доктор медичних наук, професор І. Я. Штрум.

Під його керівництвом першими об'єктами дослідження вчених стають гарячі цехи металургійного заводу і підприємства вугільної промисловості. З'являються перші структурні одиниці інституту — 5 лабораторій (хімічна, експериментально-морфологічна, клініко-діагностична, гірничо-фізіологічна і лабораторія професійної гігієни) та 2 відділи (клінічний й соціальної гігієни)^[6].

У ці роки очолює окружну лікарську секцію, потім став заступником голови НКВ Дніпропетровського окружного відділення товариства «Медсанпраця».

Наукова діяльність професора І. Я. Штрума спрямована на вивчення питань важливих проблем патології і гігієни праці в гірничій промисловості, як однієї з основних^[7].

З 1930-х рр. працює в Дніпропетровському інституті гігієни праці та профзахворювань, де починається його основна наукова діяльність^[8].

Потім профессор І. Я. Штрум стає директором Дніпропетровського інституту патології і гігієни праці^[9].

У 30-ті рр. з особливою гостротою постало питання державного санітарного нагляду у всіх галузях народного господарства, що зумовило створення у 1931 р. санітарно-гігієнічного факультету Дніпропетровського медичного інституту (ДМІ). Започаткували його відомі вчені М. Б. Станішевська, Л. М. Горовиць-Власова, І. Я. Штрум, С. С. Каган, М. В. Донич^[8].

З 1932 р. професор І. Я. Штрум очолює кафедру гігієни праці ДМІ, під орудою якого сформувалась методична основа викладання дисципліни ^[10].

У 1939 р. захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук: «Вредные газы в металлургической промышленности».

Напрацювання

• Туткевич Л. М. Зависимость реакции сосудов воспаленного уха от электролитного состояния среды: [из Лаборатории патологической физиологии Харківського медицинского института (проф. М. М. Павлов)] / Л. М. Туткевич, И. Я. Штрум. — Харьков: Науч. мысль, 1925. — 6 с. : график. — (Отт. из журн.: Врачебное дело. 1925. № 15/17. Стб. 1150—1152).
• Физиология труда в горячих цехах [Текст] / НКЗ — УССР ; Ответственный редактор профессор И. Я. Штрум. — Днепропетровск: Днепропетровский институт патологии и гигиены труда, 1935. — IV, 268 с., 4 л. табл.; 23 см — (Труды и материалы / Днепропетровский институт патологии и гигиены труда; Вып. 5).
• Штрум И. Я. Алкоголизм / И. Я. Штрум. — Харьков: Научная мысль, 1927. — 30, [1] с. — (Библиотека Санпросвета ; № 11)
• Штрум И. Я. Алкоголизм / И. Я. Штрум. — 4-е изд. — Харьков: Научная мысль, 1929. — 28, [4] с. : диагр. — (Библиотека Санпросвета ; № 11).
• Штрум И. Я. Вредные газы в металлургической промышленности: диссертация на соискание учен. степени доктора медицинских наук: тезисы / И. Я. Штрум. — Днепропетровск : 7 полигр. ф-ка им. 25-летия ВКП(б), [1939]. — 3 с.
• Штрум И. Я. Профессиональные болезни и как с ними бороться / И. Я. Штрум ; Санпросвет Наркомздрава УССР. — [Харьков]: Научная мысль, 1927. — 32 с., 6 рис.
• Штрум И. Я. Советская власть и санитарное просвещение / д-р И. Я. Штрум ; Санпросвет санчасти при командующем всеми вооруженными силами на Украине. — Харьков: УКРПУР, 1921. — 8 с.
• Патология и гигиена труда в мартеновском и прокатных цехах / Сталинский филиал Украинского государственного института патологии и гигиены труда ; под редакцией профессора Э. М. Кагана и доктора И. Я. Штрума. — Сталино: Диктатура труда, 1928. — [2], 466 с. — (Труды и материалы Украинского института патологии и гигиены труда ; выпуск. 7). — Режим доступа: http://library.kpi.kharkov.ua/scripts/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=REDK&P21DBN=REDK&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=10&S21P01=0&S21P02=0&S21LOG=1&S21P03=K=&S21STR=социально-бытовые%20условия.