Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Шулявський шляхопровід

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Шулявський шляхопровідmap
Remove ads

Коротка інформація Шулявський шляхопровід, Офіційна назва ...

Шулявський шляхопровід — транспортна розв'язка на перетині Берестейського проспекту з вулицями Олександра Довженка та Вадима Гетьмана (частина Малої окружної дороги) межі Солом'янського та Шевченківського районів м. Києва. Свою назву отримав від історичної місцевості Шулявка, поблизу якої він розташований.

Remove ads

Характеристики

  • Довжина шестисмугового шляхопроводу — 410 м.
  • Довжина основного металевого польоту — 158 м.
  • Довжина двосмугового з’їзду на проспект — 293 м.
  • Довжина двосмугового заїзду з проспекту — 561 м.
  • Велодоріжка шириною 2 м має загальну довжину — 985 м.[2]

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Будівля заводу «ПКМЗ», яка за проєктом інституту «Київдормістпроекту» підлягає знесенню
Thumb
Мітинг біля КМДА на підтримку будівництва інновативної трирівневої розв'язки на Шулявці та автор проєкту — Віктор Петрук

27 травня 1964 року було вперше відкрито рух Шулявським шляхопроводом. Будівництво двосмугового залізобетонного шляхопроводу було завершено зі значним випередженням графіку, тривавши лише 9 місяців. Його відкриття було символічно приурочено до 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка.[3]

На початку 1980-х років об'єкт зазнав першої суттєвої реконструкції з метою підвищення пропускної здатності, під час якої було добудовано заїзди на естакаду з боку проспекту Перемоги (зараз Берестейський проспект), що значно покращило його інтеграцію в міську транспортну мережу.[4]

24 вересня 2006 року[5] на торговельному майданчику, розташованому під мостом, виникла пожежа. Унаслідок лиха вигоріли одяг і взуття на площі 500 м², також було значно пошкоджено опори шляхопроводу.[6]

23 квітня 2007 року на речовому ринку, який знаходився під мостом, знову почалась пожежа. Внаслідок цього шляхопровід було суттєво пошкоджено, він втратив до 30 % несучої здатності.[7]

27 лютого 2017 року на Шулявському шляхопроводі стався частковий обвал конструкцій, що привернув значну суспільну увагу до його аварійного стану. Внаслідок інциденту на проїжджу частину та на припарковані під естакадою автомобілі впала бетонна частина технічного тротуару, а також фрагменти відбійника та металевої огорожі. Обійшлося без людських жертв та постраждалих, проте було пошкоджено щонайменше один транспортний засіб. Ця подія, причиною якої фахівці назвали сукупну «втому металу» та пошкодження конструкцій внаслідок пожеж, що неодноразово виникали на несанкціонованих ринках під мостом, стала каталізатором для ухвалення рішення про його негайну та повну реконструкцію.[8]

Реконструкція шляхопроводу розпочалася у березні 2019 року з демонтажу старих бетонних конструкцій основного прогону. Роботи тривали кілька тижнів. У результаті реконструкції старі бетонні конструкції були замінені на сучасні цільнометалеві. Шляхопровід було розширено на дві смуги автомобільного руху, а також збільшено його висоту.

27 грудня 2019 року були проведені динамічні випробування прогонових будов Шулявського шляхопроводу, а 28 грудня 2019 року відбулося урочисте відкриття руху новозбудованим шляхопроводом.[9]

У 2026 році для завершення реконструкції розв'язки на перетині проспекту Берестейського з вулицею Гетьмана, а саме для будівництва з'їзду з Шулявського шляхопроводу в напрямку центру міста, заплановано демонтаж будівлі цеху № 5 АТ «Перший київський машинобудівний завод».[10]

Remove ads

Скандали

18 липня 2018 року журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» оприлюднили розслідування, згідно з яким проєкт реконструкції Шулявського мосту містив корупційну складову. У розслідуванні стверджувалося, що у відкритих торгах на проведення робіт брали участь дві пов'язані між собою компанії. Обидві ці фірми, за даними журналістів, були пов'язані з народним депутатом Максимом Микитасем, який також є давнім знайомим міського голови Києва Віталія Кличка.[11]

6 червня 2024 року Київська міська прокуратура повідомила про задоволення Господарським судом міста Києва її позову до ТОВ «Північно-Український будівельний альянс», яке здійснювало реконструкцію транспортної розв’язки. Суд ухвалив рішення про стягнення 1 мільярда 117 мільйонів гривень до державного бюджету.[12]

Підставою для позову стало встановлення факту порушення компанією-підрядником вимог законодавства у сфері конкуренції під час участі у відкритих торгах на закупівлю робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана, що завдало значних збитків громаді Києва.[13]

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads